En voyage de pêche

Мій вірш французькою мовою  

"На риболовлі"  

Ранок розвиднюється в легкому тумані,  

На сонному ставку, дзеркалі далеких небес.  

Рибалка сидить з вудкою в руках.  

Вдома на нього чекає сварлива дружина і маленькі діти, але він втік з дому і медитує,  

спостерігаючи за поплавком, що гойдається на воді.  

Дме легенький вітерець, і на воді з'являються брижі.  

У воді відбиваються білі хмаринки.  

Це дуже красиво.  

Дружина називає його ледарем і щодня сварить, а односельці жаліють його.  

Тут він ховається від сліз дружини та дітей.  

І ось його щасливе обличчя сяє.  

Тут він щасливий у гармонії з самим собою, щоб не говорили про нього люди.  

Mon vers en français  

"En voyage de pêche"  

Le matin se lève en robe de brume légère,  

Sur l’étang endormi, miroir des cieux lointains  

Un pêcheur est assis avec une canne à pêche dans ses mains.  

À la maison, sa femme harcelante et ses jeunes enfants l'attendent, mais il s'est enfui de chez lui et médite,  

regardant le flotteur se balancer sur l'eau.  

Une légère brise souffle et fait onduler l'eau.  

Des nuages blancs se reflètent dans l'eau.  

C'est tellement beau.  

Sa femme le traite de paresseux et le gronde tous les jours, et les gens du village ont pitié de lui.  

Ici il se cache es pleurs de sa femme et de ses enfants.  

Et maintenant, son visage de joie reluit.  

Ici il est heureux en harmonie avec lui-même, peu importe ce que les gens disent de lui.