don Quichotte

Мій вірш французькою мовою  

"Дон Кіхот"  

О мандрівний лицарю з безкінечними мріями,  

Ти, що їдеш у тінях і кидаєш виклик вітрякам,  

Твоє серце, навіть ширше за твої марні битви,  

Живиться химерами, місяцями та долями.  

Твій погляд бачить далі, ніж запилені рівнини,  

Де велетні ховаються під легкими масками,  

А Дульсінея, королева уявного кохання,  

Панує над твоїм духом, вічним і гордовитим.  

Але світ сміється з тебе, знущається з твоєї божевільної зухвалості,  

Не розуміючи, що всередині тебе горить священний вогонь:  

Той, хто незважає на тіні та прагне благодаті,  

Навіть переможений, залишається назавжди натхненним.  

Так твоє ім'я виживає не в перемозі,  

Але в піднесеному блиску твоєї ілюзорної слави.  

Mon vers en français  

"don Quichotte"  

Ô chevalier errant aux rêves infinis,  

Toi qui chevauches l’ombre et défies les moulins,  

Ton cœur, plus vaste encor que tes combats vains,  

Se nourrit de chimères, de lunes et de destins.  

Ton regard voit plus loin que les plaines de poussière,  

Où les géants se cachent sous des masques légers,  

Et Dulcinée, reine d’un amour imaginaire,  

Règne sur ton esprit, éternel et altier.  

Mais le monde se moque, raille ta folle audace,  

Sans comprendre qu’en toi brûle un feu sacré :  

Celui qui brave l’ombre et poursuit la grâce,  

Même vaincu, reste à jamais inspiré.  

Ainsi, ton nom survit, non dans la victoire,  

Mais dans l’éclat sublime de ton illusoire gloire.