Побажання

(Промова Рудого Кота на відкритті Літкав'ярні посеред "Літнет Україна", яка не була виголошена через раптове закриття вищевказаного закладу. )  

А що тут подаватимуть, окрім, звичайно, кави?  

Смакує ж бо не всім (це я не про котів).  

То ж бажано в меню такі легенькі страви,  

Як: фанткоктейль, жартмікс, лавсторі – й поготів.  

В куточку килимок, щоб подрімати трохи,  

Коли замовить хтось жах-піцу для усіх -  

Не терплять аромату зла рідненькі блохи,  

А я до них вже звик й губити було б гріх.  

Посередині стовп, аби гострити кігті,  

Чи розпушить хвоста – ось він, у всій красі!  

Чи влаштувать стриптиз... Та це вже фіфті-фіфті,  

Бо вигляд голих киць сприймають не усі.  

Звичайно, "чорний" хід – піти щоб як англійці;  

Лоток за ширмою, а може навіть два;  

Щоб був потрібен всім – і Мурці, і Марійці;  

Й не заважав ніхто – якщо засну бува.  

…...  

Не зрозумів я щось – де ділась господиня?  

Куди подівся стіл, і стіни, навіть дах?  

Кому я все нявчав, горланив, наче свині?  

Стою тепер один, як серед поля птах.  

Я засмутився. То ж, сметани з’їм охоче,  

А там й до подушок прилипне голова...  

Якщо кав'ярню знов відкрити хто захоче -  

Скажіть, щоб до уваги взяв мої слова.