Коли твоє сонце піде на захід стрімко...

Коли твоє сонце піде на захід стрімко,  

А зорі погаснуть і місяць не зійде на небо  

І темрява вкриє і вдарить у душу мітко,  

І хмари потоплять захований місяць-лебідь,  

Коли твоя тиша вже більш не зіткнеться із вітром,  

Коли твої стіни вже більше не захист для тебе  

І думи коли розчиняються у повітрі,  

І тисне на тебе вага потемнілого неба,  

Коли вже надія лишає останню кімнату,  

ВеснЯне тепло твій найзліший у світі ворог  

І страх із безвихіддю грають для тебе сонату,  

І все у блідому серці вкриває морок  

Згадай, що одначе, як би того не хотіли  

І як би та ніч не жадала побути подовше  

Незалежно від всього ранок всерівно прийде  

І знову на сході з'явиться вільне сонце.