Сон (укр.)

Поволі, граціозно сон пливе навздогін.  

І достеменно хтозна як обірветься він?  

Поки в ночі царює безтямності юдоль,  

Доля тобі торує найфантастичну роль.  

Тисячі років стояти на клятій горі,  

Оберігати світи які щойно створив.  

Щоб не було ти навіки залишишся в грі  

Де перемага той, хто може  

спуститись з гори.  

Хвастатися успіхами ні перед ким, нажаль.  

А сонце блищить над стріхами  

як небесна медаль.  

Хмари як аплікації, навкруг суцільний рай,  

Але нема вакації і звільнення не чекай.  

Тисячі років стояти на клятій горі,  

Оберігати світи які щойно створив.  

Щоб не було ти навіки залишишся в грі  

Де перемага той, хто може  

спуститись з гори.  

Поволі, нескінченно сон пливе слід за сном.  

Час обертає чемно фатуму веретено.  

Зірки одвічні в небі криють сузір’їв шовк  

Щоби хтось коли-небудь  

замість тебе прийшов.  

Тисячі років стояти на клятій горі,  

Оберігати світи які щойно створив.  

Правил немає, навіки залишишся в грі  

Де той переміг, хто хоча б  

повернувся з гори.