Три пташки

День добігає кінця, ось і ніч близенько.  

Сонце втомилося сяяти, спати лягає.  

І кожен вечір до мене три пташки маленькі  

На підвіконня злітають, за завтра співають.  

Фіть-фіть-фіть-фіть, фіть-фіть-фіть-фіть,  

Перша вже тут, ось і друга летить.  

Фіть-фіть-фіть-фіть, фіть-фіть-фіть-фіть,  

Ось вже і третя, ну, говорить!  

Перша віщує, що все у нас буде погано.  

І зі сльозами базікає жалібну пісню.  

Каже, що ми помремо усі, пізно чи рано.  

Що все зруйнується, схибиться, скурвиться рано чи пізно.  

І во внутрях тремтить, і к бісам все летить,  

Що ж ми покинуті Господом напризволяще?  

Бач, увесь світ трясе, хай пропаде усе.  

З горя собі наливаю, так вижити краще.  

Друга виводить про те, що життя прекрасне.  

Гарно сьогодні і далі все тільки гарніше!  

Вічна любов навіть є і ніколи не згасне.  

Добрих ознак з кожним ранком все більше і більше.  

І я разом з нею пою: все буде як в раю,  

Перемагає добро, тож журитись нащо?  

Чудо, а не життя, світле в нас майбуття.  

З радощів я наливаю собі, щоби жити ще краще.  

Ну, а остання співає: все буде як буде,  

Ми цю виставу подивимось, друже, в буфеті.  

Що стане завтра не знають ні птахи, ні люди.  

Тож не хвилюйся, давай, наливаймо по третій.  

Відпочивай собі, все буде Let It Be.  

Спокій тримай, не турбуйся ніколи ні за що.  

Щастя воно крихке, а життя коротке.  

Тож наливай, випивай – це і буде найкраще.