Борщ

"Борщ"  

Жила-була у селі Андріївка* жінка середнього віку на ім'я Таня.  

Була вона жінкою товстою, ледачою і неохайною, і будинок у неї був старий, гнилий, напіврозвалений, а на городі біля будинку замість овочів росли одні бур'яни в людський зріст. Вирішила вона якось готувати борщ на обід, кинулася туди-сюди, а овочів вдома немає, бо в магазин за овочами вона не сходила оскільки в неї напередодні закінчилися гроші. Пішла вона до сусідів просити овочів на борщ.  

У сусідки Віри вона випросила буряки.  

У сусідки Наді випросила моркву.  

У сусідки Люби випросила картоплі.  

У сусідки Насті випросила петрушки.  

У сусідки Ніни випросила цукру.  

У сусідки Зіни випросила солі.  

Пішла вона до сусідки Варі просити у неї сметани для борщу.  

—А сусідка Варя їй каже: "Таня, а чому ти ходиш по сусідах і клянчиш овочі для борщу як президент України Володимир Зеленський клянчить зброю для України у президента США Джо Байдена? "  

—Чому ти не займаєшся городом і не ремонтуєш свій старий будинок?  

—Адже в тебе Таня, будинок на ладан дихає і скоро зовсім розвалиться, а на городі замість овочів ростуть самі лише бур'яни.  

—Варя, будь-ласка пожалій мене. Дай мені сметани для борщу. Я з самого ранку ходжу голодна, шлунок аж зводить від голоду, навіть макової росинки в роті не було, і в мене зовсім нема грошей, щоб купити сметану для борщу, — відповідає їй жалібним голосом Таня.  

—А ти Таня, свої гроші знову на горілку витратила?, —запитала у неї Варя.  

—Це Варя, моя особиста справа, куди мені витрачати свої зароблені гроші, — по хамськи відповіла їй Таня.  

—Ну, це твоє право Таня, витрачати свої гроші, як ти вважаєш за потрібне, а моє право не дати тобі свою сметану, — відповіла їй Варя.  

Таня матом вилаялася крізь зуби звинувативши сусідку Варю в душевній черствості та егоїзмі і ні з чим пішла геть.  

Кінець  

* (село Андріївка Миронівської міської громади Обухівського району Київської області).  

PS. Це як ви певно здогадалися оповідання зовсім не про борщ, а про сучасну Україну.