Лісовик та лісничий (леший и лесник)

Укр:  

Одного разу лісовик прогулювався лісом. Листочки на деревах приємно заспокоювали своїм шелестом. Була спокійна атмосфера, яка наповнювала спокоєм.  

Та раптом тишу порушили дзвінкі звуки. Це були звуки рушниці. Ця вбивця могла бути непідвладною навіть її власнику, але багато людей любили рушницю, тому що вона приносила їжу.  

Лісовик ніколи не любив, коли його улюблених друзів калічили, тому він побіг на звуки. Він біг, а дерева розступалися перед ним, побачивши порушувачів тиши, Лісовик підійшов до одного з дерев і щось до нього прошепотів. Дерево, здавалось, кивнуло своїм віттям і простягнуло їх до двох мисливців, які просто прийшли постріляти заради забави. Вони спочатку нічого не помітили, але опинившись на дереві здивувались і навіть злякались. Мисливці почали намагатись вибратись із ланцюгів дерева, але вони були дуже міцними, тоді один із мисливців дістав з-за пазухи ніж і почав активно різати гілля. Дерево жалісно заскрипіло, тому почало звільняти порушувачів.  

Мисливці зістрибнули на землю і побігли подалі від того дерева. Лісовик зрозумів, що дерева не зможуть подолати їх і тоді вирішив звернутися за допомогою до звірів, але згадав, що в нього є друг лісничий – дід Кудьма. Лісовик не довго думаючи, застрибнув на одну з гілок і сказав:  

– До лісничого!  

Гілки з великою швидкістю донесли його до діда Кудьми. Лісовик ввічливо подякував їм і побіг сповістити лісничому про погану звістку. Лісничий швидко зметикував, що робити, взяв рушницю, яка була створена для того, щоб відлякувати сміливців. Він знайшов мисливців і почав погрожувати їм, що вистрілить в них, якщо вони не залишать ліс назавжди. Та порушники були не з боягузливих людей, тому вирішили діяти першими. Один із них дістав рушницю, прицілився на діда Кудьму і сказав:  

– Дід, відійди з дороги, не заважай нам!  

Лісничий намагався їх зупинити, але їм набридло його надокучання і вони вистрілили в нього. Лісничий впав на коліна і долинув сміх порушників.  

Несподівано, десь з хащів вискочив вовк, а за ним ведмідь, ведмедиха та великий лось. Через те, що мисливці неочікували такого нападу, вони розгубились і не змогли протистояти. Лось вихопив з рук одного з мисливців рушницю, кинув на землю і розтоптав її своїми копитами. Порушники почали тікати. Вони більше ніколи не повернуться в цей проклятий ліс.  

На жаль, лісничий був тяжко поранений, але через те, що він постійно був з природою, то видужав швидше, а поки він видужував лісовик доглядав за лісом. Згодом, лісничий надолужував те, що не зробив, поки лежав в ліжку.  

Кінець...  

Рус:  

Однажды леший прогуливался по лесу. Листочки на деревьях приятно успокаивали своим шелестом. Была спокойная атмосфера, наполнявшая спокойствием.  

Но вдруг тишину нарушили звонкие звуки. Это были звуки ружья. Эта убийца могла быть неподвластна даже ее владельцу, но многие любили ружье, потому что она приносила пищу.  

Леший никогда не любил, когда его любимых друзей калечили, поэтому он побежал на звуки. Он бежал, а деревья расступались перед ним, увидев нарушителей тишины, Леший подошел к одному из деревьев и что-то к нему прошептал. Дерево, казалось, кивнуло своими ветвями и протянуло их к двум охотникам, которые просто пришли пострелять ради забавы. Они сначала ничего не заметили, но, оказавшись на дереве, удивились и даже испугались. Охотники начали пытаться выбраться из цепей дерева, но они были очень крепкими, тогда один из охотников достал из-за пазухи нож и начал активно резать ветки. Дерево жалобно заскрипело, поэтому начало освобождать нарушителей. Охотники спрыгнули на землю и побежали подальше от дерева. Леший понял, что деревья не смогут преодолеть их и тогда решил обратиться за помощью к зверям, но вспомнил, что у него есть друг лесничий – дед Кудьма. Леший не долго думая, запрыгнул на одну из веток и сказал:  

– К лесничему!  

Ветви с большой скоростью донесли его до деда Кудьмы. Леший вежливо поблагодарил их и побежал рассказать лесничему о плохом известии. Лесничий быстро сообразил, что делать, взял ружье, которое было создано для того, чтобы отпугивать смельчаков. Он нашел охотников и начал угрожать им, что выстрелит в них, если они не покинут лес навсегда. Но нарушители были не из трусливых людей, поэтому решили действовать первыми. Один из них достал ружье, прицелился на деда Кудьму и сказал:  

– Дед, отойди с дороги, не мешай нам!  

Лесничий пытался их остановить, но им надоели его слова и они выстрелили в него. Лесничий упал на колени и донесся смех нарушителей.  

Неожиданно, где-то из чащи выскочил волк, а за ним два медведя и большой лось. Из-за того, что охотники не ожидали такого нападения, они растерялись и не смогли противостоять. Лось выхватил из рук одного из охотников ружье, бросил на землю и растоптал его своими копытами. Нарушители стали убегать. Они больше никогда не вернутся в этот проклятый лес.  

К сожалению, лесничий был тяжело ранен, но из-за того, что он постоянно был с природой, то поправился быстрее, а пока он выздоравливал леший ухаживал за лесом. Потом лесничий наверстывал то, что не сделал, пока лежал в постели.  

Конец..