Не моє

Надоїло все, як не крути  

Вигорання і пусті розмови  

Там життя лиш стіни та кути  

А твій шлях- від центра і по колу...  

///  

Вітром холод ріже пальці рук  

По обличчям кулями січе.  

Там як впав, напевно назавжди.  

Не підставлять руку чи плече  

///  

Мотивацією є лиш довгий крик  

Підіймає твій незламний дух.  

До життя такого ти вже звик.  

Сморід, цвіль, та зграї ситих мух.  

///  

Біль чужий. Твоя сім'я і дім.  

Не принижую той "робітничий клас"  

Але горе не одне таке усім..  

Це й різнить ваш дикий світ від нас.