Переляк

"Переляк"  

Дмитро військовий, сержант 72 ОАБр йшов у своїх справах дорогою з дитячого садка, куди перед цим він завів свою маленьку дочку Кіру. Він йшов і думав про своє, прокручуючи в голові недавню телефонну розмову з командиром і машинально шукав у кишенях цигарки, які вже закінчилися. Назустріч йому по дорозі йшов молодий чоловік у чорній футболці, синіх шортах і чорних шкіряних сандалях на босу ногу, на вигляд і за невпевненою ходою типовий наркоман зі стажем і копирсався вказівним пальцем у носі.  

—Молодий чоловіче, у вас випадково цигарка не знайдеться ввічливо звернувся до наркомана Дмитро порівнявшись з ним.  

Але на його щирий подив наркоман скорчивши на обличчі перелякану гримасу підняв руки вгору над головою будиночком і відскочивши від Дмитра на два метри назад, різко розвернувся і з усіх ніг кинувся тікати від нього.  

—Та, що це з ним таке подумав стоячи на місці Дмитро розгублено дивлячись услід наркоману, що щосили тікав від нього по дорозі.  

—Напевно, в нього глюки від наркоти і він прийняв мене за якогось монстра з фільму жахів чи комп'ютерної гри вирішив Дмитро.  

—Потім йому прийшла у голову думка, що наркоман, можливо, прийняв його за військкома і злякався вирішивши, що йому зараз на вулиці вручать повістку у військкомат.  

—Так, цілком можливо, що він побачивши на мені військову форму подумав що я йому зараз вручу повістку у військкомат чи потягну туди силою подумав Дмитро.  

—Що ж це таке відбувається в нашій країні з чоловіками, що молоді чоловіки, побачивши десь людей у військовій формі, кидаються від них тікати?  

—Це ж ненормально.  

—Так не повинно бути.  

—Ця поведінка негідна справжнього чоловіка.  

Похитавши несхвально головою, Дмитро продовжив йти по дорозі далі у своїх справах.  

Кінець