Смак

Якщо колись спитаєш, чи кохала?  

Я відповім не думаючи, «Ні! »  

Згадавши як ночами сльози проливала,  

Як кожен день губилась у пітьмі,  

Якщо спитаєш чи згадувала нас я?  

Я відповім не думаючи «Ні»  

Не вартий знати те, що памʼятала кожен час я,  

 Усі ті дні та ночі, що провели с тобою на самоті…  

Якщо спитаєш чи тебе забула?  

Я відповім тобі байдужим тоном «Вже давно»!  

Знаючи як у спогадах усі роки тонула,  

І біль свою вливала  у вино,  

Якщо спитаєш як мені ночами спиться?  

Я відповім усміхнено «Та як завжди»!  

Опівночі мені потрібно було знову народиться,  

Щоб рани зализати, знищивши твої сліди,  

Якщо спитаєш ти, чи малювала мрії?  

Я відповім веселим голосом «Звичайно»!  

Насилу змушувала закривати вії,  

Хотіла  голос твій не чути… Було марно!  

Якщо спитаєш чи змінилась?  

Я відповім тобі не думаючи «Так»  

Неначе після смерті відродилась,  

У відсутності твоїй знов життя відчула смак,