ДУМКИ ВГОЛОС... - 9 -

(Людина, маючи найбільш досконалий розум серед живих істот планети Земля, невпинно знищує світ навколо себе на протязі існування НАШОЇ цивілізації, називаючи це – ПРОГРЕСИВНОЮ ПЕРЕБУДОВОЮ ЖИТТЯ!.. )   

Восьмий місяць ми, в Україні, вимушені жити в постійній напрузі, витримуючи постійний нервовий стрес – йде війна!.. І ця війна – дуже серйозна, яку навіть Папа Римський Франциск (до поглядів, висловлювань якого прислухаються мільярди людей на Земній кулі) визначив – Третьою Світовою Війною, прирівнявши її до Першої (1914 – 1918-х років) та Другої (1939 – 1945-х років), і то таки правда!.. Десятки Держав мимоволі втягнуті, безумними, шизофренічними мареннями кремлівського старця в цю страшну дійсність. І нехай народи цих країн, ще фізично не на НАШИХ фронтах – вони повинні розуміти, якщо, не дай Бог, нас зламають – їх діти вимушені будуть, зі зброєю в руках захищати свої країни!.. Я гадаю, вже всі добре зрозуміли – пуйло не в змозі самостійно зупинити цей кошмар (потрібно брати до уваги, обезкультурений та вихований тисячами років на злобі, руzький нарід)…  

І знову, вертаючись думками, тай дійсністю, до страшного сьогодення – раптом згадую 24. 02. 2022-го (та хіба ж МИ зможемо колись забути всі ті страхіття, які цілий день тоді транслювало ТБ). Зараз, вже спокійніше згадую той, знесилюючий ТЕБЕ, мабуть звірячий жах, не за своє життя, а за життя дітей, онучок, правнука. І цей жах перших годин, перших днів повномасштабної війни, неспровокованого нападу ”старшого брата”, виття сирен повітряної тривоги, пожари, страшні картинки зруйнованого вщент Харкова, Бучі, Гостомеля, Чернігова, понівеченого Києва і усвідомлення, того, що десь там під бомбами та ракетами несе військову службу ТВІЙ старшенький, а ТВІЙ правнук ховається від ракет в Києві – це все буде жити в ТВОЇЙ пам’яті завжди, до останнього ТВОГО подиху!.. Про яке забуття, прощення може йти мова?..  

…Та все-ж, час не зупинити – промайнули перші, самі тяжкі дні рашистської навали, самі до виття сирен звикли, декого з жінок з дітками змогли оперативно переправити до родичів в Польщу. Син заспокоює: ”Не хвилюйтеся, ми цих недоносків-рашистів б’ємо і таки зничтожимо ”, – він тепер у нас, як заспокійливе!.. Отже, кожний ранок тепер починається з оперативних зведень з фронтів, тай день ввечері закінчується також новинами з фронтів. Зараз, в часи Інтернету, миттєво переданих ТОБІ на екран сюхвилинних зйомок вбивств невинних десятків мирних громадян України (серед яких жінки, старі та немічні люди, а також діти) – ТВОЄ життя кожної хвилини отримує шок, стрес від побаченого!.. Так минули перші, найбільш страхітливі, дні Третьої Світової. Здавалося б, перші атаки відбиті, на екранах голубих ящиків можна з радістю бачити сотні спалених ворожих танків, броньованої техніки, згорілих літаків та гвинтокрилів. По полях, в лісах, на вулицях наших міст валяються та гниють, абсолютно не потрібні їх рашистській батьківщині, горе-вояки, яких послала на смерть країна, що сама гниє та вироджується, жалюгідні перші полонені!..  

Але то був лише початок руйнування НАШОЇ психіки, МИ змушені були затискати свої серця та почуття – МИ ПОВИННІ БУЛИ ВИТРИМАТИ ВСЕ! Щоб перемогти і побачити таки, справжній страх та переляк в очах підлого ворога, побачити повний крах, розвал раші!.. Так, то ще не станеться швидко (в такі моменти, час, як на зло, тягнеться дуже повільно) і ТИ мрієш тільки про одне – щоб витримало ТВОЄ серце і біда обминула рідних, близьких, знайомих!.. І МИ витримували – бачили зруйновані вщент міста, не могли втримати сліз від побачених страхітливих кадрів вбитих, скалічених, зґвалтованих діток. Це не одиночні фото – це кожне звільнене від нелюдів місто розповідало всім, всьому цивілізованому світу, про ці жахіття!.. І в цьому пересвідчувалися керівники багатьох країн, які не злякалися рашистських ракет і бомб, та наочно, своїми очима побачили всі ці звірства!.. Впевнилися, що то таки не НАШІ постановочні вистави, а Україні по заріз потрібна зброя …  

В МЕНЕ, як і в кожного сучасного громадянина України не вкладається в свідомості – ну як можна людині впасти до такого дна, опуститися до такої низкісті, підлоти, до якої дійшло населення росії… Хоча, треба пам’ятати – це трапилося не несподівано, тисячі років росія жила і вирощувала своє населення на брехні, жорстокості, вбивствах… Цей ген нЕлюдства, ціленаправлено вживлявся в націю, і таки переміг добро, жалість, любов, розум!..  

Як же не згадати великого російського філософа Василя Розанова, його чесні слова про московію (мовою оригінала): ”России собственно – нет, она – только кажется… Никакой Русской цивилизации, никакой русской культуры…”, і промовлені вони були ще в 1914-му році, під час Першої Світової. Прекрасно розумію – серед ста сорока мільйонів безмозгих, повинні бути чесні, людяні, висококультурні ЛЮДИ, але так шкода, що то рідкі випадки і тому вони такі цінні для НАС!.. Тому і вишукую ці рідкі, чесні думки саме серед росіян – хай хоч ці краплі лікують НАШІ душі.  

Щоденникова запис талановитого, тверезо та критично думаючого актора – Георгія Буркова (мовою оригінала): ”…Какое-то чудовищное сочетание бедности, отсутствия культуры, религиозности (с подменой Бога), стадности, доведённой уже до истерики… Сколько людей, умнейших людей, было втоптано в грязь или физически уничтожено! В угоду, на радость черни”.  

Сучасний журналіст Варсегов М. О. (мовою оригінала): “В России культуры нет, ибо нет её в головах подавляющего большинства… Моя Родина – это пьяные, наркоманские города и веси, вокзалы смердящие бомжами. Школы, кишащие педофилами. Смертельно опасные ночные улицы и подъезды. Милиционеры, коррупционеры, аферисты, садисты, фашисты…”  

І на завершення, також мовою ненависного ворога, щоб зрозуміли і вони: ”…Люди, по внутренней сути, делятся на множество подвидов. Не по принципу лучше или хуже, а по принципу полного несовпадения. Люди разнятся, как волк отличается от комнатного, подушечного терьера и это у животных всё снаружи, тогда как у людей разделение на подвиды внутри, а внешне это не проявляется совсем” – це дуже цінна, своєю правдою і науковим підходом, думка лікаря-психіатра, відбувавшому десять років покарання у концтаборі ”Севвостлага” на посаді лікаря в медбараці!..  

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!  

МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!! Я В ЦЬОМУ ВПЕВНЕНИЙ!!!  

Copyright: ЧУПОВСЬКИЙ ЮРІЙ 2022-й рік