"Сусідка Ліда"

Я мріяв про сусідку Ліду  

Написати вірша декілька днів  

Та наткнувся на одну біду -  

Не міг знайти потрібних слів.  

І от сьогодні вранці,  

Коли всі ще продовжують спати,  

А хтось повертається з танців,  

Я й вирішив вірша написати.  

Ліда, я приносив полуницю домашню  

Аби зробити приємно тобі,  

А ти приносила черешню,  

Щоб подякувати мені.  

Ліда, ти мене завжди рятуєш,  

І на прохання моє  

Ти мені футболку прасуєш,  

Адже серце добре твоє.  

Коли прийшла ти ввечері,  

Бо сильно їсти хотіла  

І, поки я готував вечерю,  

Ти весь час терпіла.  

Ліда, пам'ятаю я,  

Коли ти поруч стала  

І майстерність твоя  

Допомагати мені готувати стала.  

Я не знаю, як сказати  

Ще прекрасніше  

Й написати  

Якомога яскравіше  

Ті слова доброти,  

Що тобі хочу виразити,  

Адже добра ти  

І я не хочу тебе образити.  

Ліда, чи знаєш ти,  

Що я пам'ятаю твої привітання  

Для моєї сестри  

І на тілі твоєму татуювання?  

Я ніколи не думав,  

Що так трапиться,  

Але завжди гадав,  

Що така сусідка зустрінеться.  

Коли я бачу,  

Що засмучена ти,  

То плакати хочу  

Й не можу спокійно спати  

І сильно хочеться мені  

Запитати в тебе,  

Як справи твої,  

Бо серце турбується в мене.  

Прикро, що невдовзі ти  

Свої речі заберш  

І поїдеш назавжди,  

Як мені боляче, ти не знаєш.  

Тоді я буду гірко плакати,  

Бо не буде, кого полуницею пригощати  

І буду постійно сумувати,  

Бо не буде, з ким жартувати.  

Ліда, я хочу подякувати,  

Що прийняла мене  

Таким, яким я є, ти -  

Це найкращий подарунок від тебе!  

Я хотів цими словами  

Твою доброту зобразити,  

Хоч і занадто простими,  

Але ніколи я не хотів тебе образити.  

Будь ласка, прийми  

Цього вірша від мене,  

І він душу твою обійме,  

Коли охопить смуток тебе.