Дощ

Крап-крап. Ллється на землю дощик, наповнюючи заглиблення в землі свіжою водою. Вода, змішавшись з землею та пилом, утворювала величезні калюжі. Чуються крики, спів, сміх -- біжуть діти. Вони, граючись, стрибали по калюжах, весело сміючись і плескаючи в долоні.  

Стук-стук. Дощик стукає по даху. В хаті, на дивані, сидять молодята. Хлопець обіймає дівчину за талію і... цілує. Вони дивляться одне-одному в очі і сміються.  

Бух-бух. Б'є дощик по підвіконню. В квартирі, біля колиски, дід і бабця колихають малюка. І він увісні посміхається.  

Щастя буває різне, а дощик все сильнішає...