Покарання за любов

Обрізали мої чарівні крила,  

Штовхнули в прірву самоти,  

І серце раною страшною вкрили,  

Ті... Чиї руки були повинні захистить...  

Ти колискові мамо не співала,  

Не пригортала ніжно до грудей,  

Я весть цей час, була напевно зайва,  

Не було в житті твоїм недоспаних ночей,  

Не знаєш ти коли навчилася ходити,  

Коли сказала першії слова,  

Як можна мамо, з оцим болем дочці жити?  

Коли я одночасно мертва і жива...  

Нічого ти не знаєш мамо...  

Що в душі моїй, в думках та почуттях,  

Ні те, що жити без любові батьківської тяжко,  

Ні те, що після ваших "теплих"слів, моє серце у гілках...  

Не маю місця в серці вашім,  

Не маю права оселитися в думках,  

Цей біль буде висіти каменем тяжким,  

І чи залічить мої рани Бог... Питання йдеться у роках...  

Ніколи ти мене по справжньому не обіймала,  

Не бачила в мені — свою рідненьку кров,  

Мамо... Ти все життя мене карала...  

Карала за мою до вас любов...