Чекаю

Моя війна сама з собою не мною розв'язана була  

Живу на сам відчаю, болю чекаю іскорки тепла…  

Моя душа поклала зброю, а я борюся за полон,  

Чекаю мить, годину з морем, реве та стогне дикий Дон…  

Порве мене на кров, на частки, не ним покрещена була…  

Чекаю знову про себе згадки, і з криком вирину я з дна…  

Я хочу знов, ізнов жива я, годину, мить куди лечу?...  

Пташок зі мною поруч зграя, чекає скоро я втечу…  

Втечу назавжди, знов зіграю на сонці щирості санет,  

І десь далёка небокраю віддам останній свій білет…