БЕЗПРИВ’ЯЗНА ВІХОЛА

Це тіло не знає спочину –  

Допоки спокій не завирує в степах;  

Ця мужність – палкість Склавина,  

Зміцнена м’ясом, запеченим в золах.  

Зашкарублі руки – великі, міцні,  

Постійно терплі від сили  

Солі й морозів, поту й землі:  

Закарбовані в тріщинах брили.  

Не знає утоми дружина князЯ  

Не знають печалі їх жінки й діти:  

Допоки вій несе спис –  

Київська держава панує!  

Ішов вперед і не вагався,  

Страх ворогів і їх військо – зневажав;  

Допоки Тьма моталася в онучі,  

Уже вертавсь з походу Святослав  

2017-09-16