Іншої нема!

Коли ти чуєш поголос пташиний,  

Коли ти водоспад відчуєш на грудях,  

Згадаєш край свій рідний, милий,  

І зрозумієш ти, що іншого нема!  

Ніде, ти не зустрінеш того неба!  

Ніде земля не буде запашна!  

Бо то твоя земля! Рідна та єдина,  

І такої ж в світі, милої нема!  

На світі є багато тих земель,  

Де океан та синє-синє небо.  

Та не того, відтінку позелень,  

Не Україна, а мені іншого й не треба.  

Бо нема ніде, того народу,  

І співоча пісня голосна,  

Не так звучить, вона не та...  

І не забудеш нас, такої ми породи!  

Та все ж, я не кажу,  

Що я не знаю іншого народу,  

Що я не знаю іншої землі,  

Люблю я всіх, але немає,  

Краще рідної, і милої мені!