МІЙ 68-ИЙ, НАПЕВНО

МІЙ 68-ИЙ, НАПЕВНО  

Прикинь, вчора, годин в 19, читаю, що на сонці утворилася пляма в 415 млн км(! ) і її можна побачити з любої фотокамери!  

–?..  

– Так я бігом погнав на курський міст, щоби застати захід сонця і подивитися, побачити і сфотографувати пляму!  

– И чё, успел увидеть?  

– Та не зовсім. На захІд сонця я встиг, але воно було маленьке і за хмарами.  

– В смысле, ты о том, что на закате, когда тепло – Солнце обычно большое и не ослепляет – вдвое больше?  

– Ну да.  

– Это Всё?  

– Ні.  

Дальше только Ізюм. Саме цікавіше.  

–!!? Ну давай!  

– На курській сів в тралік, їду. Наспівую під носа пісню Megadeth "Fatal Illusion".  

Навпроти сидіть дідок пенсійного віку.  

Скоро наступна зупинка, а він такий підходить до мене впритул, як Товстуха, і каже:  

мовляв, Ви мені нагадали врємя, коли я був в Данєцкє і загубив туфлі в 1968-му.  

"Приїхав я з дємбєля, а кругом пацани модні, з такою причьоскою як у тебе – модно було у зеків так стригтись, як ТИ... "  

– Афигеть!  

– Подожди, ще не все!..  

Я йому, кажу, що Я не зек. А він сміється, каже, що все нормально, він мене нормально сприймає. І Продовжує, що він тоді прийшов тільки з армії і купив собі обув, черевики, такі як у мене – модні, красиві  

[я був в красовках, але чоловік напевно мав на увазі не кросівки, а туфлі],  

тільки на 2 розміри більші, спеціально.  

і їх у мене вкрали, – і гиче на всю!  

Я такий перепитую:  

– Ви сказали в 1968-му? (Думаю мало там чого, не розчув дату), він:  

– Ага. в 1964-му прийшов з армі... А ні! в '64-му вкрали!  

Бачте, напомнили! – і вийшов на зупинку, а я зійшов на наступній і на хату.