... А дощ той йде все нескінченно...

А дощ той йде все нескінченно  

Ніби припадає до душі,  

Ми бачимо життя немов кіно  

До запашної кави уночі.  

І весь цей час ми поспішаєм  

Не в змозі бачити нікого навкруги,  

Та час за часом ми втрачаєм  

Занурившись у тонни пилюги,  

Бережемо лиш потік надії,  

Що відмити вдасться бруд,  

Сьогоденням, що стікає по душі,  

Замість того одягаєм лиш хомут.  

P. S  

Первый раз пробую на украинском)))