Під твоїми ногами шарудить посохша земля,
А в навушниках тонуть під дивними звуками вЕсни,
Сонце у смужку стікає з твого вікна,
І у небі не хмаровІ, а твої весла.
Попереду – сонце, а під ногами – весь світ,
Але ти ще боїшся лишити той сніг, що позаду,
Той, що держить тебе і що тягне нещадно униз,
А ти все ніяк скільки літ не даси йому ладу.
Ти дні міряєш квітами, а ночі рахуєш зіркАми,
І в легенях у тебе не просто повітря, а звуки,
Звуки сонця і вітру, що з тобою біжать за ланами,
А ти все ще згадуєш давно полишені муки.
Від однОго до іншого йдеш, не побачивши світу,
А мозок затоплюють звуки, що линуть з навушників,
Та який сенс кричать, що не маєш щасливого літа,
Якщо сам ти не хочеш знімати уявних наручників...
Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.