*Вона по світу іде босоніж...*

Вона по світу іде босОніж,  

По стежкам променІв перехресних,  

І тримає сонце в долонях,  

І тобі віддає весни.  

Вона вірить у щось дещо краще  

Та не скаже, що все буде добре –  

Побачивши щось пропаще,  

Розумінням вкриває гори.  

Вона сильна і знає щось більше,  

Ніж ми рАзом усі узяті,  

І навіть пізнавши щось гірше,  

Нею керує завзятість.  

Вона в цьому світі щось інше,  

Щось зовсім для світу інакше,  

Вона робить його іншим,  

Вона весни всі робить кращими.  

20. 02. 17р.