Є

Є  

і вправо, і вліво  

розсіваєш свою благодать  

встаєш не поснідать -  

скоріш би свій сад обійнять;  

співають, шепчуть твої слова,  

ти них троянда, їхня роса,  

ти – пишність кори лісової,  

видність гребня одуда -  

чому ж твій Страдіварі не ладнає тебе?  

бо ти не можеш перед ним одягтися,  

червоніти ликом, деком, натягнути струну;  

образно обвієш, поцілунку шовк,  

доторку перо;  

твої надпрекраси – цвіту тілого  

2026-03-12