Груднева ніч

Мій вірш українською мовою  

"Груднева ніч"  

Моя кохана, спить земля в снігах,  

І грудень-місяць тихий та холодний.  

Закута в біле істина в словах,  

І сяє сніг, мов промінь благородний.  

О, як люблю я цей зимовий час,  

Коли душа від втоми відпочила,  

Коли надворі мрійний зореграй,  

І в серці — мила, мила, мила!  

А сніг летить, неначе білий пух,  

І засипає всі мої тривоги.  

І ніжний шепіт чує тільки слух:  

Про щастя, про забутії дороги.  

Я жду тебе у цій казковій млі,  

У білій хаті, де тепло й затишно.  

А час летить, летить, летить,  

Поля вкриває снігом біло й пишно.  

Прийди ж, моя кохана, як мені  

Твій погляд, мов зірниця, необхідний.  

Хочу почути я у цій тиші,  

Твій голос ніжний, лагідний і рідний.  

Наповни світлом цю зимову ніч,  

Розвій цю дрему примарну й оманну.  

Прошу, прийди, і запали ту свіч,  

Що зігріває душу невблаганну.  

Прийди ж, моя кохана, в тиху мить,  

Коли зима зітхає срібним вітром,  

І хай кохання тихо загорить  

Під небом, що бринить холодним світлом.  

Без тебе все мов тінь у холодах,  

Мов заблукала пісня без мелодій;  

Та варто лиш з’явитись у дверях—  

І оживає час у тихій згоді.  

Тож приходи, коли засне весь гай,  

Коли притихне вечір за порогом.  

І ми удвох встрічатимем зорю  

Під сяйво снів, що стеляться під ноги.  

І хай зими минатимуть літа,  

Хай сніг спадає з неба безупинно—  

Та збережу я в серці до кінця,  

Твоє тепло — мою любов єдину.