Вчора вночі, точніше з ранку 4ьох, мене потурбувала миша в кімнаті.
Давно вже такого не було: були оси, хрущі, сонечка, всяка фігня, але мишей давно.
Шаруділа, гризла і міняла позиції... Виспався так собі.
Сьогодні іще, під північ, лягаю спати... і тутже.
А Я вже наготовив пастку, що ловить живими – коробочка така, риб'ячий жарений хвіст насадив... Тоже підготовився.
Коли вкладався, надоврі на простирадлі лежав Тіґра – як запасна мишоловка.
Ага... Тільки ліг, слухаю музику в навушниках, пишу попердній пост: ось вона, зразу же прокинулася і шарудить, гризе...
Перед цим, біля кроватей і шкафа – купа шматків пилу витягнуто було, наче після кота, що досліджував темні закаулки підкроваття – в мене таких клієнтів вистачає. Як тільки двері откриті – зразу в дослідження, кому місце поспать шукати, кому – місце для гнізда, для майбутніх кошенят, кому жерти.
І фонаріком свічу, і шелещу, щоби миша заспокоїлася, навіть позиції пастки міняв, а потім – і наживку, з шматочка свинячої нарізки – на риб'ячий хвіст. Їй все одно.
Але все ж...
Поміняв хвоста, ліг.
Чую: топотить по килиму, бігає і що головне – в сторону пастки.
Я весь во вніманії. Тупотить і тупотить – в мене так кіт буває ходить, чутно, якщо зпросоння.
Свічу туди-сюди, до пастки – не видно.
А потім чітке світло мого китайського ліхтаря
падає на... Мишь, Летучу Мишь.
щурів і звичайних мишей – я б зловив би легко, в плані – безпечно і для них і для себе. Але Кажана... Знаю, що зуби вних гострі, але не знаю наскільки вони можуть головою крутить,
але ж і крилами можуть захищаться.
В мене, на случай "крилатих хіщників" – типу ос, запасена добротна коробка з кришкою, з макової начинки, знаєте таку.
І тапки рядом лежали.
Ловив – не вловив. Але Миша залишалася в зоні видимості, це вже добре. Доволі не мала Миша.
Пішов я по мишоловку, що надворі на ковдрі лежала.
Запхнув між кроваттю, до юатареї – тицяю, а він не розуміє, дивиться на мене, не розуміє: що за ігри, що нада від нього...
Поки ми гралися з Тігрою, миша щезла. Трохи пошукавши її і там, і сям, дав коту побути як йому хочеться – а сам ліг.
Спати зі мною кіт "не захотів". Від здивування, що його взяли на ніч "на перини" на одіялко – він став так щиро масажувати лапи об мене та ліжко, так точити пазурі – від щирого задоволення, що прийшлося його винести.
Ліг спати, миша наче щезла з виду і не шуршала
Рано вранці, вже видно було, зпросоння почало щось шарудіти.
Подумав: може батьки шарудять, встають. – це норма.
Та все таки оглянувся, а може збирався по потребі.
Мишь! Летюча Мишь, яка залізла під потолок і хотіла якось там залишитися.
Спочатку думав знову її коробкою безпечно спіймати-заблокувати, але вона все поняла і почала літати...
Як красиво! Дуже красиво літала. Все ж, я спіймав її – накривши футболкою. Виніс і відпустив – лети, будь щаслива!
І вона полетіла, впевнено, знаючи куди їй треба.
Доволі велика, точніше – конкретно великий Кажан попався. Таких рідко й видно, недавно мельком маленького бачив – мелькнув був ввечері.
Що ж, миша звільнена й щаслива, я іще полежав і піднявся з кінцями. Пішов косити траву, по росі.
Покосивши потрібні місця, все в свою чергу, задоволено покавував, відпочиваю і радію.
Сподіваюся, вам сподобалося
Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.