La Pluie du Soir

Mon vers libre en français  

"La Pluie du Soir"  

La pluie du soir bat sur le toit qui chante,  

Gouttes d’argent en chœur avec le vent,  

Le ciel se voile, ombre mélancolique,  

Et le temps fuit comme un rêve mouvant.  

Les arbres ploient sous l’averse oblique,  

Leur chant secret à la nuit se confie,  

Tandis qu’au loin, une cloche résonne,  

Portant l’adieu du jour qui s’abandonne.  

Ô doux soupir des ombres éphémères,  

L’heure s’efface en bruine légère,  

Le cœur s’emplit d’un vague souvenir,  

Comme un reflet qui ne peut revenir.  

La nuit s’étend, silence et nostalgie,  

Et l’âme pleure une douce harmonie.  

Мій вірш французькою мовою  

"Вечірній дощ"  

Вечірній дощ б'є по співочому даху,  

Срібні краплі падають у хорі з вітром,  

Небо затягнуте пеленою, меланхолійною тінню,  

І час летить, як рухомий сон.  

Дерева гнуться під косим дощем,  

Свою таємну пісню довіряють ночі,  

А вдалині лунає дзвін,  

Несучи прощання з днем, що покидає себе.  

О солодке зітхання ефемерних тіней,  

Час зникає в легкій мжичці,  

Серце наповнюється неясним спогадом,  

Мов віддзеркалення, що не може повернутися.  

Ніч тягнеться, тиша і ностальгія,  

І душа плаче солодкою гармонією.