Мрія та самотність людини

Мрія — це те, що допомагає людині у житті, те, завдяки чому людина продовжує свій шлях. Пів року тому я зустрів людину. Коли я її вперше побачив, то навіть не міг уявити, що колись ця людина буде для мене всім, що вона буде так сильно любити мене. Я не міг більше жити та засинати без її тепла та міцних обіймів.  

Кожна неділя давалась дуже важко, коли вона була так далеко. Мені було погано, я страждав. Ця людина стала чимось особливим. Я довго не відчував нічого — був сам у собі, жив лише для себе. Але цей час був важким. Коли ти один — це зовсім не життя. Ти засинав і прокидався з відчуттям порожнечі всередині себе.  

Ця дівчина була подихом для мого серця. Я побачив у ній щось рідне. Вона була неймовірна, і з нею я почав жити знову. Це те, що я так довго шукав, те, що надавало мені сил. Я дуже дякував долі за цей шанс.  

Ця історія, любі друзі, — це історія кохання. Це та історія, яка повинна давати нам надію. Надію на те, що кожна людина повинна знайти свою частинку, яка буде її доповнювати та стане для неї світом — чимось таким, що допоможе пройти цей шлях.  

Усі люди повинні бути закоханими, бути разом і допомагати один одному, тому що те полум’я, яке запалює обидва серця, допомагає їм підтримувати одне одного. Мабуть, у житті ми завжди малі діти — навіть коли нам двадцять чи сорок років. Це лише час, але всередині ми все одно діти — ті маленькі, які грали у дворі й тільки пізнавали цей світ. Нічого не змінилося, я вважаю. Ми завжди діти. Зовні ми мудріші та старші, але всередині ми такі самі, як тоді, коли грали у дворі. Час не повинен загубити те дитя, яке пізнавало цей світ.  

Я завжди шукав себе у цьому світі. І навіть зараз я не розумію, хто я, чому з часом не зміг себе знайти. Чому мені здається, що я роблю щось не так? Це питання, яке потребує часу. У кожного — своя доля і мрії. Тому ми повинні бути сильними і триматися міцно на ногах, навіть коли шлях важкий. Ми не повинні здаватися.  

І знову — мрії. Вони повинні бути тим важелем, що побудує для нас новий шлях у майбутнє. А кохання і рідна людина допоможуть цей шлях пройти. Коли немає нічого — ми слабкі. Коли є мрія — ми нездоланні.