Містифікація

Містифікація почуттів. Містифікація стосунків. Містифікація – як світосприйняття, запобіжник для своєї унікальної самоідентичності.  

Кожен крок, кожен крок в нове, пірнання в день, вихід з порогу, саме Та і саме Така вибрана відповідь, манера повідінки, бачення ситуації: повні містифікації  

Оточуюче наповнене трансцедентним, езотеричним, духовним, божествественним, страхами, стражданнями, маріонетковістю, закланністю.  

З дитинства, знаєш тільки одне слово, саме підходяще й універсальне, це і Мерлін і Казка, і притемна фіолетовість ночі – це містика.  

В мої шкільні роки її вистачало в серіалах, на любий смак та інтерес, повернутість, в ромовах з пацанами по вечорам в палаті лікарні.  

Недавно збагнув, що моя кохана – така ж. В неї сильна містифікація всього довкола неї, від чого будувати хорошее, добре, безпечне – особливе мистецтво самоіснування.  

Моя-не-моя, але: Я її знаю, моя добра знайома, відома мені особа.  

Мої містифікації перейшли на інших рівень, асоціації й мова пісень, окрім бувалих знаних давно звичних мені завбачень.  

Збираючися на можливе побачення, інтерпритуючи на коханого разом. ні., побачений фільм – кожен в своєму місті, в свій день місяця: обов'язково нагадати про крайнощі побаченого й адптувати під свої дивні тривоги: розтин – всьому пояснення.  

Це містифікації й псилогізми довкола кінокартини: Чужой: Завет, 2017 р.  

Але нехай це не дивує ніяких яжпсихолог, в менежпройденимикурсамистінаобвішена… це не для вас, це для кожного, вслух. А вдруг щось знакомее проскоче й в своєму досвіді щось спливе, згадається, натяки оживуть.  

А взагалі-то, це весело.  

В мене от, дивні думки про самовоскресіння Кореша витають. Це я начитався «День Вентворта» Говарда Лавкрафта, +ідеї з «Случай Чарльза Декстера Варда». Хм.  

Зате не як у всіх. Я не ваш. А коли щезну – сам Павлов мені позаздрить.  

Він помирав під пристальні записи своїх довірених студентів, але помирав як фізіолог.  

Я ж – зможу радіти переходу і завжди махаю ручкою позбавленню.  

Сни й мої і так щоденні містифікації довершать свою справу, все адаптують й підкажуть варінти. Всі ті альтернативи – може й художньо цікаві – але не дуже цікаві по факту  

Просто живи, просто дивися й відчував своє існування, мислення, Відчувай, переживай, наповнюйся, Спустошуйся…  

Ех, сноби… навіть якщо я скучний – а борюся за своє краще, але по-вашому, не по-їхньому. Як же іще?  

А чуттєво, по-справедливості, самовиховання й постійне самоспостереження як собою, так і за вами, кожним.  

Чому в такі емоції, чому в такі думки, чому в тишу, чому в галас, визнавати себе, признавати як є…  

Привіт моїм Людям, і тим, хто стане ними в подальшому