Dans la rue de la Valette

Mon vers libre en français  

"Dans la rue de la Valette"  

Dans la rue de la Valette, tu m’as dit oui,  

Sous les étoiles, nos cœurs ont pris l’envol.  

Le temps s’est arrêté, tout était ébloui,  

Et dans tes yeux, j'ai vu ton âme briller comme un feu de nuit allumé au fond d'un col.  

Dans la rue de la Valette, tu m’as quittée pour toujours,  

Le vent a emporté nos rires, nos doux mots, nos rêves.  

Le pavé gris a gardé le poids de nos amours,  

Et le silence a recouvert échos nos voix.  

Nous sommes expulsés par Dieu de notre paradis comme Adam et Eve.  

Chacun d'entre nous a dû faire son propre choix.  

Rue de la Valette, tu te souviens des rendez-vous,  

Du premier regard à l’adieu qui nous déchira.  

Chaque pas, chaque murmure, chaque filou,  

Dans cette rue, notre histoire s’écrivait en fanfare.  

C'est ici que notre amour résidera.  

La rue Valette m'appelle comme un navire perdu en mer appelle un phare.  

Du premier baiser au dernier soupir,  

La rue de la Valette fut notre théâtre.  

Chaque coin, chaque ombre, chaque souvenir,  

Résonne encore comme un chant idolâtre.  

Dans la rue de la Valette, je garde ton image en moi,  

Ton sourire, ta voix, ton étreinte légère.  

Dans ma mémoire, tu danses, tu es ma loi,  

Et ton absence est une plaie, mais si sincère.  

Dans la rue de la Valette, notre amour repose,  

Entre les pierres et les échos du passé.  

Ton oui résonne encore, doux comme une rose,  

Et dans mon cœur, nos amour reste claire.  

Мій вільний вірш на французькій мові  

"На вулиці Валетт"  

На вулиці Валетт ти сказала мені "так",  

Під зорями наші серця полетіли.  

Час зупинився, все навколо засліпило,  

І в твоїх очах я побачив, як твоя душа сяє, як нічне багаття, запалене на дні гірського перевалу.  

На вулиці Валетт ти покинула мене назавжди,  

Вітер відніс геть наш сміх, наші солодкі слова, наші мрії.  

Сіра бруківка досі несе тягар нашого кохання,  

І тиша вкрила відлуння наших голосів.  

Бог вигнав нас з нашого раю, як Адама і Єву.  

Кожен з нас мав зробити свій вибір.  

Вулиця Валетт, ти пам'ятаєш наші побачення,  

Від першого погляду до прощання, що розлучило нас.  

Кожен крок, кожен шепіт, кожен обман,  

На цій вулиці наша історія була написана під фанфари.  

Тут буде жити далі наша любов.  

Вулиця Валетт кличе мене, як корабель, що загубився в морі, кличе маяк.  

Від першого поцілунку до останнього подиху,  

Вулиця Валетт була нашим театром.  

Кожен куточок, кожна тінь, кожен спогад  

все ще відлунює, як ідолопоклонницька пісня.  

На вулиці Валетт, я зберігаю твій образ у собі,  

Твою посмішку, твій голос, твої легкі обійми.  

У моїй пам'яті ти танцюєш, ти – мій закон,  

І твоя відсутність – це рана, але така щира.  

На вулиці Валетт наше кохання спочиває,  

Між камінням і відлунням минулого.  

Твоє "так" все ще відлунює, солодке, як троянда,  

І в моєму серці наша любов залишається чистою.