Одеська маршрутка

Старенька одеська маршрутка  

Проїжджала моря та базари.  

В салоні піднявся хай,  

Шаруділи в пакетах товари.  

"Не тупцюйте мені по ногах! "-  

кричала мадам гучним басом.  

А юний студент – вилитий Бах!  

Облив своє крісло квасом.  

На Привозi зловили маршрутку.  

Впихнулися торби, кравчучки.  

Хтось овочi вiз на закрутку,  

Хтось тягнув упаковку шипучки.  

Запахло пряною тюлькою,  

Салатом, кріпом, шпинатом.  

Хтось поруч стояв з цибулькою  

І свіжим м'ясистим томатом.  

За скільки ви брали сині?  

Які красиві бички!  

Де ви купили дині?  

Ось такі цілий день балачки.  

Тітка Роза зайшла до салону,  

Пропонує купити журнали.  

Хтось пояснює по телефону  

Де вони мiдiї брали.  

Хтось позаду хропе гучно  

Обійнятий липкою нудьгою.  

Хтось погано стоїть, незручно  

Підпираючи спину рукою.  

Нарешті, зупинка – пляж!  

Ноги в піску та панамки.  

У вікнах – морський пейзаж.  

Хоч бери та й став у рамки!  

–Хто не передав за проїзд?  

Глухо кричить водій.  

Він з вітерцем нас підвіз.  

Без будь-яких там подій.