Роздуми_ Благочестива тривога

Благочестива тривога. Прокидатися від бомбардувань, відчувати вибухові хвилі, оці бризжання та торохтіння шафи, стекол, землетруси – від вибухової хвилі;  

Засинати під залпи та далекі прильоти важкої артилерії «Верб» по полям на голови рашистів – звірів, нелюдів, вбивць, мари, георгієвської «колорадської» чуми. І це булла моя буденність з останнього тижня лютого. Ні, не боявся.  

Остерігався – так, але лише в самі масовані обстріли та нальоти авіації в межах 3-18 березня, приблизно.  

Ніхто з армійців, тро, ветеранів-ато, тоді – ніхто не не ловив нікого в буси, швидку, пожежну і не тяг на фронт, щоби тебе в м'ясо роз'їбало. Всі були заодно і всі добровільно і всі боролися за екзистенційне існування – бо рашисти хотіли всіх зачистити, всі оті генерали, полковники, майори, старшини, комбати, всі, хто нажимав кнопки, підносив і заправляв снаряди, хто підвозив людей, заправляв техніку, хто йшов далі – всі вони вбивці. Де вони? Вже нема. Скільки вже? 800, 000 тисяч+ в мінус, в усмерть. Наші втрати чомусь ніхт не рахує – але скоро… кожен третій. Українці втратили кожного третього. І це – ті хто помер на війні, від війни, і ті хто виїхав, спасся від «бути мертвим чи калікою, що те саме, Я так рахую. Живі ж мають жити – таке наше завдання  

Ті хто виїхав – будь ласка, станьте Людьми!  

Не треба очмареними патріотами – це скаженство, це патріотизм це хвороба, корисність. Будь Людьми, будьте Громадянинами. Або певернетеся, або звідти – будь ласка – розхуярте всіх тих хто псував вас, ваше життя, життя щоденне ваше, ваших батьків, сусідів – отих мажорів, отих ханжів, нерях, блатних, бандитів горе-управлівців, всіх хт заставляв вас маску носити, як собаку, хто ненавидів вас відверто, всіх тих мерів-перів, всіх тих, хто в депутати ліз – знищуйте їх, всіх тих хто стопорив вас на дорогах, блохпостах – свої, але лобуряки, оті, хто в поліцію поліз – бо хоче принижувати та оббріхувати вас всіма ДОЗВОЛЕНИМИ їм методами – їх знищуйте, щоби колись вони стали людьми.  

Або самознищилися, може навіть на фронті – зате з користю.  

Ось – наші ухилянти: від совісті, від Людяності