Євангеліє від Халамидника

1. Батьки – звичайна сім’я, роботяща, совісна.  

Батько: тракторист із вищою гуманітарною освітою  

в совєтському війську здобув спецефічні вміння,  

які після служби – одразу ж втратили актуальність;  

був байдужий до сімейного кола та традицій своїх «предків»;  

2. вів бітломанський спосіб життя:  

на ті кошти та звички його кола пацанів і дівчат,  

які водилися в тих умовах в кожного,  

совєтська страна іще існувала,  

3. а тому окрім експортних шмоток та  

техніки – на все вистачало;  

його ж батьки, попри вирвичубну поведінку  

свого «меншенького» – завжди жалували  

його підтримкою і вдома  

завжди приймали без особливих докорів.  

4. Мати: технолог лісозберігання,  

освіта – вища технічно-математична;  

її сім’я була із самих звичаєвих  

та прикріплених до землі людей, поміж інших;  

5. Якщо подумати – то в нещастях поневірена,  

її мамо, була наближена з потьомкінською  

революційною епохою, духом її обстановки  

вже в мирний час; але таким духом пʼяниць  

та волоцюг з циганами ганяти,  

тому цим ніхто не хвалився і не згадував.  

6. Дівчинка росла в тяжкому поті і праці,  

постійно під попіканням старших,  

весь її куток «Веселий», жив бідно,  

із багатих, був лише місцеви куркуль – сільський голова,  

7. що нікого й не дивувало,  

і всі мовчи снували свої думки за пазухою.  

І все-таки, малкувата-ненька,  

з роками, все більше знавала ціну  

кожної копійки, ціну смаку  

кожної переважно відсутньої страви на їх столі.  

8. Професіоналізм та репутація – були її опорою  

та рушієм свого виживання  

в діловому реальному світі;  

а потім вона зустріла свого чоловіка,  

звелися і стали ладнати спільне життя  

9. В тяжбах – але самі, самостійно,  

так вони і жили. Їх батьки та старші родичі теж допомагали,  

якщо на це дозволяли їх пожитки та щедрість душі.  

Жилися-велися.