Жаданна бiль
(Желанная боль)
Я почую свій біль через вільний крик –
Розірву пута та вудила,
Хоч мій мучитель і не зник.
Його душа мене морила
Мій тихий світ – 22-й рік.
Це не страшно, боятися себе:
Свій Суд, Поліція, Гестапо.
Не в моє свято і не до мене
Простягнуть руки мама й тато
Й мовчатимуть прикмети, вночі про мене.
Мій Захід при заході.
Мої муки не як в Прометея.
Це – не кара, це – звільнення:
Божевільний Дефо:
Первісне зло.
Мій захист – моє існування,
Мій Білль – спогадання,
Мій суїцид – саме життя,
Моя самість – упередження:
Ними ж й ліквідуються.
2010-07-21
*П. С. : фото зроблене в той же момент, коли писався вірш 21 липня 2010 р., ;20:39:16
Я тоді прийшов з побачення... слухав в позичених навушниках-плеєрі новий альбом, щойно вийшовший Оззі Озборна "Scream"
Під враженнями від побачення та в супроводі цього альбому – я й написав, за годину, цей вірш.
Так, я писав його годину.
Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.