Сонні спогадання

сонні спогадання  

Букетом листочків з віточки акації короную,  

на кусень рафінаду пам'ятник посаджу,  

з блаженством – до рук, що блаженні,  

обіймами – стати за̀слінком твоєї печі̀  

Кохані у сні,  

кожним кроком вимірюєм каміння:  

велике, плескате, тим, що скраю – по ньому іди!  

На ньому дійсно залишені сліди.  

Коронуйся бутонами акацій,  

сходи зі мною по ранішній хліб;  

в спеку – зайняті нудьгою;  

вечір – вже який рік.  

2024-12-27