І якщо так станеться

і якщо так станеться, коли Я узнаю – що через 4 години, моя місцевість зі мною накриє ядерною бомбою:  

– я розсміюся в самій їдкій цинічній посмішці, бо давно ждав  

– триматиму телефон під рукою, по приколу, бо серйозно вже не сприймаю вміння людей користуватися ним по призначенню – спілкуватися;  

– подякую всім мертвим, потім всім ворогам та всім хто тримається в своїх злостях і далі, а потім згадаю всіх неназваних та існуючих духів, богів не злим, тихим словом; на живих начхати – нехай животіють і далі в тьму...  

– достану вірші-молитви До Них, складені мною, кстаті треба роздрукувати, і прочитаю разок уважно  

– ракета чи літак, як завжди – прилетить раніше, це збуджує мою радісність,  

решту часу проведу в спілкуванні з Чорним Лебедем – Янголом Пагуби, моїм покровителем, з байдужим Всесвітом, Холодним Космосом і мнімими викликами в думках.  

"Я почув свист, гул, наближення сильного вітру. Вийшов з будинку.  

Подумав про місію моєї ЕнергоСутності в моєму житті. Жалісне. Закритий обмежений, пригнічений. Єдині мої завоювання – кохані "музи", Суми та трохи Київа....  

Хочу в безсмертного привида! на 2000 років, щоби сміятися з тих кому не до інших... Їхніх насправді  

Не жалію і не прагну повторів. Раз не йшло, пройо...... Антон зустріне? Він, його Сутність збайдужіла чи це виявиться моїм замислом?..  

Ісус знає, хтось з Них... "  

Пізно вскрикувать, якщо вже нічому.  

самий гірший похід до стоматолога, без наркозу – от на що схожі ці решта секунд, коли тіло, мізки, нерви знищуються болем  

Приємливо, а потім різке обомління – і пора!  

Всі дотепні до ситуації жарти, свідомість стають все далі як сон – тануть та зчищаються.  

Сутність оговтується від життєвого сну.