Безславне та інакше. СММ.

Ми вийшли з квартири в 11:00 ранку нового дня.  

Йшли, довго, як мені здавалося, йши і мовчали.  

СММ, як завжди, йшла значно попереду а Я йшов за нею дивлячися всю дорогу на неї зі спини, думаючи про свої падіння, саморозчарування, про нашу ніч.  

Запах ранішньої свіжості і спеки із запахом пилу, облуплені боки ряду низьких будинків, з дворів яких ми вийшли; мій одяг був вміру акуратним, навіть не зім’ятим, навіть не пропахлим потом, як і Її – все це ми одягли тільки по виходу.  

Прикрість. Фальш. Обман. Відчуття, що Я її обманув – а таки обманював, маленька брехня для взаємного комфорту, та найбільшою брехнею для неї був Я.  

Моя перша Коханка, Сумчанка – як і мріяв, городська – як й хотів.  

«Прости мені! » – … Через роки Я це сказав, коли розбив її плани на мене.  

Хрущ, а не любовник: неправильно розкусиш – і він пропоре тобі горлянку своїми жорсткими крилами. Бачив раз такий випадок з куркою – невидима Жесть!  

Ну це фразеологізми все, але вони мають місце.  

Нам не вистачило 3х років до того, як Я стану таким – як вона омріювала мене. Але 3 роки до того – Я був зовсім не в тому образі, зовсім.  

Тепер, СММ ходить по містувирішуючи свої гарячі питання, усміхаючися по-особливому лише обраним щасливцям.  

Своєрідна, і все-таки Сумчанка. Раз в рік, рідше-частіше – мені щастить перетнутися з нею і навіть привітатися…  

Я щасливий кожному цьому разу, хоча весь цей вогонь тепер лиш в мене на умі, в спогадах та роздумах, одах та прозі, а за Неї не стану гадати.  

Минулої осені, серед вересня, під час такої рідкої раптової зустрічі посередмістя, Я навіть доторкнувся Її плеча, але не наважився обійняти: наші давні правила. Зате саме тоді відчув в ній вогник, як той, коли: зустрічаєш кохану, думаючи що їй абсолютно пофіг на тебе і ви бачися «хто-зна чого і нащо» – а вона вся до тебе з першого живого погляду один в одного.  

Оце так!..  

Славне відчуття випорхнуло горобцем і полетіло кудись по Харківській.  

2024-07-03