Розлучення в суді

"Розлучення в суді"  

—Подумайте добре перед тим, як розлучатися з чоловіком, у вас же є спільні неповнолітні діти, — сказав суддя 45-річній Вероніці Петрівні.  

— Я вже добре подумала, — відповіла судді Вероніка Петрівна.  

—Ви вважаєте, що я маю зберегти сім'ю заради майбутнього наших спільних дітей, але я не можу так більше жити як зараз.  

—Я не можу жити далі однією сім'єю з людиною якої боюсь, — заплакавши, сказала судді Вероніка Петрівна.  

—Мій чоловік Сергій змінився після повернення з фронту додому.  

—Він вже не той веселий та добрий хлопець, який пішов добровольцем на фронт воювати проти рашистів 24 лютого 2022 року.  

—Сергій дуже змінився і зовні, і внутрішньо, — сказала судді Вероніка Петрівна.  

— Це природно, війна всіх нас змінила, — відповів їй розсудливо суддя.  

—Мій чоловік Сергій став жорстоким та агресивним, — сказала судді Вероніка Петрівна.  

—Складно залишатися м'яким, пройшовши криваву м'ясорубку війни, — відповів їй філософськи суддя.  

—Ви бачите в ньому Героя, який захищав Україну від рашистів і частково ви маєте рацію, але вдома мій чоловік Сергій поводиться як справжній домашній тиран стосовно мене, — сказала судді Вероніка Петрівна.  

—У чому це полягає?  

—Він систематично бив мене коли я на його думку поводилася "неправильно".  

—Що ти суко брешеш?  

—Я тебе суко й пальцем не торкнувся, — закричав на неї чоловік Сергій.  

—Ваша честь, вона все бреше, — закричав Сергій.  

—Чоловіче, якщо ви кричатимете, то я змушений буду вивести вас з зали суду, — сказав суворим голосом Сергію суддя.  

—Вам це зрозуміло?,— запитав у нього суддя.  

—Так, Ваша честь, — відповів йому Сергій.  

—Ваша честь, я вам не брешу, — сказала Вероніка Петрівна закочуючи рукави білої сорочки і демонструючи судді синці на руках.  

—Такі ж самі синці в мене по усьому тулубу, — сказала судді Вероніка Петрівна.  

—За що саме ваш чоловік Сергій бив вас?  

—За різні "провини". За погано підігрітий борщ, брудну тарілку випадково залишену в раковині, невипрану чоловічу сорочку, за те, що пізно прийшла додому з роботи.  

—Коли Сергій побив вас востаннє?  

—Останній раз мій чоловік побив мене тиждень тому, бо я не встигла вчасно після роботи забрати нашого молодшого сина Єгора з дитячого садка.  

—А чому ви не забрали сина з дитячого садка вчасно?  

—Тому що цього дня мене затримав на роботі мій безпосередній керівник Петро Васильович, щоб я терміново переробила фінансовий звіт, і я зателефонувала з роботи своєму чоловікові Сергію, щоб він забрав молодшого сина Єгора з дитячого садка замість мене.  

—Ваш чоловік Сергій забрав сина з дитячого садка замість вас?  

—Так.  

—А що було далі?  

—Коли я втомлена прийшла додому після роботи, мій чоловік Сергій, будучи в устілку п'яний, відкрив мені двері і накинувся на мене з кулаками, і сильно побив мене прямо в коридорі на сходовій клітці біля квартири на очах у переляканих дітей.  

—При цьому він кричав на весь під'їзд, що я "безвідповідальна сука" і зраджую йому на роботі зі своїм керівником Петром Васильовичем, — сказала судді Вероніка Петрівна.  

—Що було далі?  

—На його гучні крики прибігли наші сусіди, відтягли від мене п'яного Сергія і хотіли викликати поліцію, але я слізно попросила їх не викликати поліцію.  

—Чому?  

—Я не хотіла, щоб Сергія посадили до в'язниці.  

—Ви його все-таки любите?  

—Наразі вже ні, а раніше дуже любила.  

—А зараз?  

—Зараз я його боюся.  

—Зрозуміло.  

—І що ви зробили потім?  

—Я зібрала речі і пішла з дому забравши з собою дітей.  

—Ти суко, весь час зраджувала мені на роботі зі своїм керівником Петром Васильовичем, — закричав їй Сергій.  

—Думаєш я зовсім дурний і не здогадуюся чому ти суко так пізно вертаєшся з роботи додому, —закричав їй Сергій.  

—Сергію, я багато працюю щоб прогодувати сім'ю і заробляю вдвічі більше ніж ти, — відповіла йому Вероніка Петрівна.  

—Знаю я як ти суко багато "працюєш" на дивані в кабінеті у свого керівника, —закричав їй Сергій.  

—Чоловіче, негайно ж припиніть кричати. Це неповага до суду, — зробив йому зауваження суворим голосом суддя, з усієї сили стукнувши дерев'яним молотком по столу.  

Сергій проігнорував адресоване йому зауваження судді і продовжив далі голосно кричати, і лаяти свою дружину брудними матюками обзиваючи її сукою, стервом, бляддю, шльондрою, і тоді суддя остаточно втративши терпіння наказав охороні негайно вивести Сергія з зали суду.  

—Я тобі суко, дітей не залишу, — кричав своїй дружині Вероніці Петрівні Сергій, коли охоронці вчотирьох силою витягували його під руки із зали суду.  

—От бачите Ваша честь, я не можу більше жити під одним дахом із цим чоловіком, — сказала судді Вероніка Петрівна, витираючи сльози з очей носовою хусткою.  

—Так, я вас розумію, — відповів їй співчутливо кивнувши головою суддя.  

Врешті-решт вони таки розлучилися за рішенням суду.  

Дітей залишили Вероніці Петрівні.  

Кінець