Dangerous

Dangerous – пісня Майла Джексона, Erotica – пісня Мадонни  

Нічого дивного в різниці. Автор то один. Майкл Джексон  

Так і в мене: різні причини проникатися еротизмом пісень, їх єдиним концептом,  

При різних натненницях для еротичних фантазій і одним часом пишностей цих фантазій  

І як довершення всьому цьому хлоп’ячо-ерогенному – цей плакат з легким натяком на університетську любов  

Але і своїх інтрижок вистачало.  

Я не доводжу до кінця. З міркувань різних: необізнаність, юність, лякливість, чесність і тільки на останньому місці – недовіра концетраптивам. Хоча на першому місці, мені цьому навчили набагато пізніше – тактика тілесних зносин. Це працює.  

І все ж, справа в перших побаченнях з натяком на секс.  

Десь з 2014-го, Я поняв – що Я баран.  

Тепер, якщо рахувати всі моменти натяків і чітких шансів – коли мене хотіли, або хотіли зі мною, буде більше 23-х.  

Не буду казати який Я зараз заумний і понімающий.  

Скажу за себе тодішнього, себе «Тепер»: відчуття «Теперішнього» – це ті моменти які крутять тебе на собі, в собі. І тобі, що не втонути в проблемах чи не тих варіантах розвитку подій – треба робити лише один вибір.  

Розумієш, читачу – Один варіант дій, тут і вже!?  

Тому тупих тут не може бути. Або ти йобок і дрянь/уйобіще і дрянь в жіночому роді – або адекватна Людина з внутрішнім наповненням.  

Коли стаються не-стиковки – значить не сходиться.  

Тебе, ж дурік/дурілка Життя береже! А ви жалієтеся на неудачі – зточки зору блядюг і білолах, на місці яких ви ЗОВСІМ не хотіли би бути і не збиралися.  

Будучи на 2-му курсі, я захоплювався статусом старших за себе студентів, чим старше – тим більше Я ними восхіщався.  

І от, з 2008го… Ні. Тут смисл не в роках наввчання а в № курсу – шеврон мого перебування на життєвому шляху, в тому числі й університеті.  

Отож, на 2-му курсі, з самого початку, Я дивовижно познайомився з МАГІСТРАНТкою!  

Магістранка! Я не вірив своєму щастю. Моя повага, моє восхіщеніє до старшинства цієї старшої для мене дівчини в усіх поняттях зашкалювала. Рвала шкалу. Ніколи так більше не було, так мікро-радості, які ледь ворушили тонус мого восхітільно-метра.  

Але розповідь про Dangerous, про Erotica, про плакат  

Плакат висів при дорозі під Ринком.  

На 2 курсі, в мене був самсунгЕ200, яким Я дуже пишався. Він був дуже тонким, менше см.  

Раз в місяць-два-три, Я купляв мтс-карточку: по ній можно можно лазити в інеті, зайти в мінуси – а потім, безкорисно викидати.  

І всю ніч Я лазив по файлообміннику, качав і качав, мучив свій запал і тлів жагою до раннього ранку  

Те, що моя свіданка з магістранкою зірвалася мене не хвилювало.  

Я був простий як голуб. Метелик ще не повернулася, Янголятком ще не пахло. Сумчанка моїх мрій ще не перестрілася. Так, Я хотів і млів за тілесним жіночним – але без якогось там «звєрства» в потугах.  

Мені потрібна була романтичність, я хотів розвитку – а не копнуть і забуть.  

Святі пісні про священне тілесне, священні хтиві бажання.  

Священник своїх незайманостей.  

Не ідіот, не дурень, не баран. Романтичний і Людський.  

Життя – жити, згадувати, будувати, а не як решту тварин – злучатися, хворіти, мучитися, чорніти від тої душевної смоли.  

Erotica завжди Dangerous