Препіздент України

"Препіздент України"  

—Викликали?,— запитав у редактора інтернет-видання Володимира Петровича журналіст Сергій обережно прочинивши двері до його кабінету.  

—Заходь Сергію, і зачини двері, — відповів йому сердитим тоном Володимир Петрович, сидячи у кріслі за письмовим столом з нерозібраними паперами.  

Сергій зайшов і зачинив за собою двері кабінету редактора.  

—Ну, підійди до мене Сергію, — сказав йому владно Володимир Петрович.  

Сергій підійшов до письмового столу Володимира Петровича і озирнувся на всі боки в пошуках стільця, щоб сісти.  

—Стілець я тобі Сергію, не пропоную, — сказав сердитим голосом Сергію Володимир Петрович.  

—А що сталося Володимире Петровичу?, — з тривогою спитав у нього Сергій стоячи перед письмовим столом редактора.  

—А ти ще зухвалець питаєш?  

—Та що сталося?  

—Сталося.  

—Мені годину тому з Офісу Президента України дзвонив особисто Єрмак з приводу твоєї статті про президента України Володимира Зеленського, — сердито сказав Сергію Володимир Петрович.  

—А що Володимире Петровичу, не так зі статтею?  

—Ти що Сергію, знущаєшся з мене?  

—Ні.  

—Ти довести мене до інфаркту хочеш?  

—Та в чому ж річ, скажіть мені будь-ласка Володимире Петровичу?,— запитав у нього з тривогою Сергій.  

—Ти Сергію, спеціально в своїй статті назвав нашого шановного Володимира Зеленського "препіздентом України"?, — запитав у нього Володимир Петрович.  

—Ось дивись сюди Сергію.  

Із цими словами Володимир Петрович розгорнув екран свого ноутбука до Сергія.  

—Це не спеціально Володимире Петровичу, це просто помилка в тексті статті, бо я поспішав швидше її здати, — вигукнув Сергій побачивши на екрані ноутбука редактора свою статтю.  

—А мені начхати Сергію, на те, що ти "поспішав", — жорстким тоном відповів йому Володимир Петрович.  

—Мені Сергію, залишилося ще буквально кілька років до пенсії, і я хочу їх доопрацювати на посаді редактора, — відповів жорстким тоном Сергію Володимир Петрович.  

—Я пообіцяв Єрмаку "виправити" твою статтю, принести публічні вибачення президенту України Володимиру Зеленському і звільнити тебе і я це зроблю, — сказав Сергію жорстким тоном Володимир Петрович.  

—Але я ж Володимире Петровичу, не спеціально, — вигукнув Сергій.  

—Мені наплювати Сергію, спеціально ти це зробив чи ні. Я бачу кінцевий результат твоєї роботи. Іди Сергію збирай свої особисті речі. Ти звільнений.  

Шумно зітхнувши Сергій різко розвернувся і вийшов з кабінету редактора гучно грюкнувши дверима наостанок.  

Кінець