З Думкою про Iвана Купала Дня.

За крок до Свята, до Iвана Купала Дня  

Думки травневi зпогади бентежать,  

Про квiтку заповiдну, нестерпнеэ бажання,  

Побачити крiзь час, що вже мене не стежить.  

Де наяву, дiйду до горизонту,  

А там, поодаль, вже й рукой подать.  

В чарiвному лiсi, пiд Зоряним зонтом,  

Оповита Сонцем, набуваэ сили, щоб сi ять,  

Папороть, росте, таэмнича квiтка.  

Народжена красуня травневой благодаттю,  

У вiщий сон прийшла, як чарiвная гiлка,  

Постукала у сердэнько, полишила вагання.  

Нема вже сумнiву, то Боже проведiння,  

Подарувало сердцю, Квiтневоi волни,  

Небесним морем, реального ведiнням,  

Проплевти, не скаржитись унилого в життi.  

Обожнюю Тебе, улюблена Душею квiтка,  

Твоэ Свiтло в Душi сохраню, як признання  

Всiм серцем прикипiла до мрii завiтной.  

Молиться на Нього i вмерти – Едине бажання.