Твір онлайн

1.  

І 100 грошових бумажок полетіли в різні сторони.  

Слабка течія Псла ліниво куталася в зарослі та засміченість.  

А по повітрю повільно виляли листочки купюр. Холодна поверхня річки миттєво пригманічувала чергову порцію листя.  

Хоч воно і мало свої магнітики в животах – але це були лише маркери, безсилі абстракції, не здатні тримати, триматися і втримати  

2.  

10 тисяч гривень – пурх!  

Ми отримали від них все, задля чого їх й друкували, і це саме головне – потратили всі!  

– Комусь вони потрібні в рази більше, аніж нашим кишеням! – Одобрююче усміхаюся  

– Тепер, в кожного настільки рівні шанси скористатися цими грішми – скільки йому захочеться підібрати.  

Знаєш, а Я завжди так хотів! І, якщо подумати-згадати: гроші часто обтяжували мене, особливо ті, які мені вручали, давали на потреби чи всяк-випадок.  

Тому Я отримував неймовірне полегшення, коли позбувався їх, чужих грошей, сум.  

Різні випадки були, різні витрати випадало робити, через хворобу, через поламки, само-собою-поневолі.  

І всі ці випадки очищали мене, простір навколо мене.  

Не завжди це було помітно одразу чи в прямому зв’язку «витрати-звільнення». Та щоразу, підраховуючи залишки, оглядаючися навколо себе Я бачив інакшість – зміни які вже умовно-давно настали, діяли навипередки.  

Знайшов – загубив. Дали – віддав. Вишкріб – зчистив.