Есе про добро і зло

Эссэ / Проза
Це есе пропонує дискусію про те чи є абсолютно "добрі" та "погані" люди. Чому ми активно засуджуємо інших людей і навішуємо на них якійсь ярлики, якщо ми самі не здатні розібратися у власній душі і в мотивах власних вчинків?

"Есе про добро і зло"  

 

Дуже часто ми намагаємося з позицій свого власного життєвого досвіду оцінювати життя та вчинки інших людей і з радістю навішуємо на них свої ярлики "хороший", "поганий", "добрий", "злий". Я хочу сказати що абсолютно "хороших" і "добрих" людей не буває, так як напевно не буває і абсолютно "поганих" та "злих". Як сказано в Біблії, "Бог створив людину за образом Своїм" (Книга Буття 1:27).  

У кожній конкретній людині є щось і від Бога, і від диявола. В кожній людині йде постійна, щоденна, невидима оку важка боротьба між світлим і темним боком її особистості, тобто між свідомістю та підсвідомістю. Засновник психоаналізу австрійський психіатр Зігмунд Фрейд виділив три шари свідомості людини: свідомість, підсвідомість та надсвідомість. Свідомість – це стан психічного життя організму, що виражається в суб'єктивному переживанні подій зовнішнього світу і тіла організму, а також у звіті про ці події та у відповіді на ці події.  

До структури свідомості входять усі пізнавальні процеси — відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, з допомогою яких людина безперервно поповнює свої знання про світ і себе. Підсвідомість чи несвідоме — це те, що приховано у глибині нас, увесь наш отриманий життєвий досвід. Підсвідомість – це область розуму, в якій проходять процеси, недоступні для усвідомлення, які наша свідомість не контролює. Виявляється підсвідомість за допомогою образів, символів, наша загадкова інтуїція також випливає звідти. Несвідоме говорить з нами в наших снах, тому сонники та усвідомлені сновидіння настільки популярні в народі.  

Надсвідомість – це рівень людської ідеальної діяльності, що є єдністю підсвідомості та усвідомлення. На рівні усвідомлення фіксується проблема, ставиться мета, формулюється завдання та результати пізнавального процесу. У підсвідомості поставлена ​​проблема «вариться», залучаючи до себе, як магніт залізну тирсу, інформацію, стимулюючись переживаннями і формуючи, таким чином, інтуїтивний творчий процес, що дозволяє знаходити рішення. Але це рішення має ще гіпотетичний характер і потребує усвідомленої перевірки на відповідність критеріям істини. От колись давно школярем читаючи роман "Лоліта" Володимира Набокова я був приголомшений тим як Гумберт зважився на розбещення неповнолітньої Лоліти, а потім і на вбивство її нового коханця Куільті, яке він до речі здійснив не з ревнощів, а через те, що той мерзотник "знечестив" його улюблену Лоліту. До речі Гумберт назвав це вбивство "єдиним добрим вчинком свого життя". Цікаво, що Гумберт "закохався" в Лоліту, оскільки пережив травмуючу подію в минулому, бо колись ще юнаком був закоханий у дівчину, яка померла. Тому тут мав місце "ефект перенесення" рис тої померлої дівчини на Лоліту і намагання таким чином "повернутись назад у минуле" в якому Гумберт відчував себе щасливим, безтурботним хлопчиськом.  

А ось цікаво чи хоч трохи здогадувався Гумберт про те, що діється в темних глибинах його підсвідомості і на що він взагалі здатний? Чи все це сталося з ним спонтанно, як тільки він уперше побачив Лоліту на газоні її будинку? Чи міг він прожити своє життя інакше чесно і праведно, якби не зустрів її? Чи він би все одно зійшов би з праведного шляху і учинив би якийсь можливо інший злочин?  

І що таке є праведне і чесне життя? Це є результат жорстких моральних цінностей виховання? Чи це насамперед боягузтво і страх покарання та публічної ганьби присутній у конкретної людини який стримує її від вчинення злочинів?  

Що є справжнім мотивом вчинення нами "добрих справ"? Чи це дійсно щире "бажання допомогти" знедоленій людині, а не наприклад "бажання потішити власне самолюбство", або "бажання спокутувати вину доброю справою"?  

На превеликий жаль, людина дуже мало знає і про свою підсвідомість і про себе саму. І як у такому випадку людина береться судити і оцінювати життя інших людей по шкалі власних моральних цінностей навішуючи на них ярлики "хороший" чи "поганий", "добрий" чи "злий", коли вона не знає до кінця навіть свою власну душу і на що вона сама здатна піти за певних умов?  

Дякую вам за те, що читали моє есе.  

 

 

Кінець

| 46 | 5 / 5 (голосов: 3) | 13:34 03.09.2022

Комментарии

Книги автора

У Берлині в липні...
Автор: Stader
Рассказ / Проза Реализм
Берлін, поліція, автомобіль, москаль
15:19 29.01.2023 | оценок нет

"Ідолопоклоніння росіянки"
Автор: Stader
Рассказ / Проза Реализм
Ця історія реальна, але схожа на вигадку. :(
Теги: Путін СВО Соловйов
10:22 28.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

Давня притча про віслюка
Автор: Stader
Рассказ / Юмор
Аннотация отсутствует
Теги: Давня притча про віслюка
19:08 23.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

Комп'ютер грає в шахи проти комп'ютера
Автор: Stader
Эссэ / Проза Реализм
Аннотация отсутствует
20:06 22.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

Хто найбільш шанована історична постать в Україні?
Автор: Stader
Эссэ / Проза Юмор
Аннотация отсутствует
22:06 21.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

Про міжнародний день обіймів
Автор: Stader
Рассказ / Реализм
Аннотация отсутствует
19:13 21.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

А ви все НИЄТЕ і НИЄТЕ
Автор: Stader
Эссэ / Реализм Юмор
Про "робочі місця" в економіці під час війни
19:07 21.01.2023 | 5 / 5 (голосов: 1)

Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.