Музика, яку викликала гроза

Щось склалося в збігу обставин, щось навмисно співпало, а деякі ситуації викликалися наче закляттями.  

Звісно, під ситуаціями мається на увазі моменти, коли в грозу слухалася певна музика, навмисно; а щодо гроз, які музика викликала діючи як заклик, прохання, точна церемонія з потрібними словами – це для мене містична насолода, яку пізнав і знаю, Відаю як це.  

Напевно треба більше читати.  

Пополовинно все це ставалося під час процесу занурення в читання творів і їх смакування.  

Взагалі-то, піймати цю магію, здійснити цей ритуал музика-книга-гроза – це неймовірна удача. І вона мені відома.  

Ключ – в істині, чесності до себе. Шукай свого! Це приведе тебе до, як не дивно, до Твого, зате щоразу неймовірнішого і пам’ятного. Принаймні, в мене це так розкривається.  

Один із випадків, чітких поєднання музики з грозою відбулося пам’ятного червня 2004-го. Якраз тоді, день-у-день, ніч-у-ніч, перед сном Я слухав останній альбом Megadeth, 2004 р. От воно і співпало.  

Ліг в ліжко, і почав слухати, в навушниках, а знадвору почало підблимувати, все ближче і все сильніше, грім ставав все чутнішим і шибки щоразу дужче тремтіли.  

Так би мовити: альбом відбувся!  

Але це лише пам’ятний приклад та не важливий.  

Я тоді ходив в старші класи, з 2003-го в мене появилися дві касети My Dying Bride  

І з якоїсь весни-літа-осені сталося прекрасне поєднання.  

Я слухав першу пісню альбому «The Dreadful Hours» в той момент, коли починалася гроза. Після першого такого поєднання – щоразу так робив, коли…  

Йшов тихий дощ, з неба переривчасто лунав втомлений грім…  

Також, маю поєднання з альбомом Fear Factory «Digimortal». Небо світилося від зливи, а музика несла якесь одушевлення, воскресіння душевних сил  

Ну і головна кульмінація розповіді.  

Burzum. Лавкрафт. Космічність. 2012-ий  

Я читав «Случай Чарльза Декстера Варда». Читав під музику альбомів Бурзум. На горизонті грала осіння гроза.  

Текст: «Вскоре, после этого прозвучал зловещий голос, который никогда не суждено забыть тому, кто имел несчастье его услышать. Он прогремел с неба, словно вестник гибели, и когда замерло его эхо, во всех окнах задрожали стекла. Голос был низким и музыкальным, сильным, словно звуки органа, но зловещим, как тайные книги арабов» – І грім мені відповів.  

І так сталося, що все це під сміх чужесвітнього голосу з пісні №2«Jóln» альбому «Umskiptar» 2012 р.  

Все в нашому житті поєднується в єдині свої, своєрідні шляхи.  

Головне від нас – шукати свого і слідувати своєму.  

Протягом всієї розповіді Я пишу «про своє». Але напевно ніхто не подумає про найменше і найгроміздкіше «своє»: це смаки.  

Саме слідуванню своїм смакам в музиці, в бажанні звернути увагу на якийсь альбом, фільм, аніме, опис, відео, картинку, будь-що і відкриває все інше, що творить зв’язки з людьми, ситуаціями, місцями.  

Музика і книги – це вже окрема вартісна тема. Останнім часом музика стала витікати і на інші сфери моїх смаків, пошуків, захоплень. Дякую Всесвіту!