Сонечко

Сонэчко.  

–-----  

Засумую за Сонечком трохи.    

I змахну неслухняну слйозу.    

Хай спочине гравливе за льохом.    

Зранку збiгаю i разбудю.    

В прохолодний хай вечiр присядэ.    

Його стомлене серце дихне.    

Я в гаряче подмухаю кряду.    

До першоi зiрки нiч спокiй поверне.    

Да попутно казкИ розповicть.    

Потихеньку роскаже новУ.    

Що з картинками Вiру тримають.    

Не почуэш такоi з самого малю.    

А до того зведу томнi очi.    

I порину у сон твiй ясний.    

Засумуэш, якщо незабаром зпiвночi,    

Заколисаю думок непростих.  

–-----'  

Сонечко-2.  

–--  

Клонилося Сонечко дОлу,    

А я – в його ладонi    

Вже вечир стихае, вже кволу,    

Пригортае грудей майж сонну.    

Колотиться серденько, Боже,    

Щоб не заснути без тями.    

Червоне, а звечiр – рожеве,    

Не вигарае нi грами.    

Занурилося до Свiту,    

А я зiгриваюсь повита...    

Коло Сонечка собi й жито    

Колоситься майж самовито.