FB2

Кого рятувати у першу чергу?

Рассказ / Военная проза, Проза
Це оповідання про обстріл рашистами залізничного вокзалу у Краматорську 8 квітня 2022 року на якому чекали черги на евакуацію тисячі мирних жителів Донецької області.
Объем: 0.348 а.л.

"Кого рятувати першим? "  

 

Був ранок 8 квітня 2022 року і на залізничному вокзалі в Краматорську зібралися тисячі людей, адже за планом мала відбуватися евакуація жителів Донбасу в безпечніші області України. На пероні серед багатотисячної юрби людей стояла маленька дівчинка Надійка 7 років зі своєю матір'ю 26-річною Аллою Іванівною. Надійка дуже переживала що їм з матір'ю доводиться залишати окуповане російськими військами рідне місто Докучаєвськ, в якому вона народилася і виросла, в якому вона вперше пішла до школи, вона залишала своїх вірних шкільних подруг Олену, Віку та Кіру з якими вона із задоволенням грала у дворі школи в "класики" і в "наздоганялки", вона залишала своє колишнє життя і повинна була їхати разом з матір'ю в чуже незнайоме їй місто. Надійка боялася, що більше ніколи в житті не побачить свого рідного дому, з якого їм з матір'ю довелося поспіхом їхати зібравши в дорогу тільки найнеобхідніші речі та документи. Надійка хотіла забрати із собою всіх своїх улюблених ляльок, але мати сказала їй, що вони занадто великі і в валізу вони всі не помістяться і їх довелося залишити вдома. Надійка забрала з собою лише маленьку ляльку принцесу Барбі у рожевій сукні із золотою короною на голові яку зараз тримала у лівій руці. Правою рукою Надійка міцно тримала за руку свою матір Аллу Іванівну боячись випадково розтиснути свою руку, щоб не загубитися на пероні в цьому величезному "людському морі" чужих незнайомих тіл. Тоді вона ніколи не зможе знайти свою матір в цьому величезному людському натовпі і її мати напевно змушена буде поїхати одна на евакуаційному потязі в інше місто без неї подумала Надійка... Мамо... мамо..., ну мамо... весь час запитувала у неї Надійка. Чого тобі добродушно озвалася її мати Алла Іванівна. А, я там ходитиму до школи в тому іншому місті куди ми їдемо запитала у своєї матері Алли Іванівни Надійка. Звичайно ходитимеш відповіла їй Алла Іванівна. А в мене там будуть нові подружки спитала у неї Надійка. Звичайно, будуть, стільки нових подружок скільки ти сама захочеш відповіла дочці Алла Іванівна. А мої колишні подружки Олена, Віка та Кіра до мене приїжджатимуть і відвідують мене в іншому місті запитала у матері Надійка. Напевно приїжджатимуть і відвідують тебе машинально відповіла їй Алла Іванівна краєм вуха прислухаючись до розмов інших людей на пероні та оголошень з гучномовця на станції, щоб не пропустити початок оголошення про подачу евакуаційного потягу на залізничну колію. Мамо, а коли закінчиться війна, ми повернемося назад у наше рідне місто Докучаєвськ запитала у Алли Іванівни Надійка. Не знаю доню відповіла їй Алла Іванівна. Мені так подобається наше рідне місто, наша рідна школа, наш рідний дім мені так шкода їхати звідси сказала Надійка своїй матері Аллі Іванівні. Мені теж не хочеться звідси їхати, але один поганий дядько в Кремлі наказав бомбити наше рідне місто, а інші погані дядьки російські військові льотчики виконують його злочинні накази відповіла Надійці Алла Іванівна. А поганий дядько, який сидить у Кремлі, це Хуйло запитала у матері Алли Іванівни Надійка. Звідки ти знаєш такі матюки обурилася Алла Іванівна грубим словам доньки. Я почула їх від ведучого програми новин на каналі "Експресо" відповіла їй Надійка. Ніколи не говори при мені таких матюків відчитала свою дочку Надійку Алла Іванівна. Так, це Путін поганий дядько, який сидить у Кремлі і віддає злочинні накази російським військовим льотчикам бомбити наші міста, перетворюючи їх на руїни в яких немає життя відповіла своїй дочці Алла Іванівна. А наші українські військові можуть скинути бомбу на Кремль і вбити цього злого дядька, щоб він не бомбив наші міста запитала у Алли Іванівни дочка Надійка. Не знаю відповіла їй Алла Іванівна. Проблема в тому, що злого дядька немає в Кремлі, він ховається в секретному бункері під землею десь на Алтаї і звідти віддає свої злочинні накази грабувати, гвалтувати та вбивати мирних жителів України, бомбардувати житлові будинки, школи, лікарні, музеї та театри, руйнувати наші міста та села називаючи це "братньою допомогою" та "визволенням від нацизму" відповіла їй Алла Іванівна. А наші українські військові можуть знайти цей секретний бункер, забратися до нього та вбити злого Путіна запитала Аллу Іванівну Надійка. Ох, не знаю відповіла їй Алла Іванівна. Як же так, ти ж доросла мамо і все на світі повинна знати відповіла Аллі Іванівні Надійка. Ні, нажаль, я знаю не все на світі відповіла дочці Алла Іванівна. Все помовчи, не відволікай мене більше своєю порожньою балаканиною, а то я через тебе прослухаю важливу інформацію про те, на яку залізничну колію прибуде евакуаційний потяг сказала Алла Іванівна своїй дочці Надійці. У цей самий момент над головою натовпу пролунав якийсь гучний гул схожий на звук літака який низько летить. Що це таке так летить і голосно гуде запитала у своєї матері Алли Іванівни Надійка притулившись до матері в пошуках захисту і міцно стиснувши її руку. Не знаю, але мені це дуже не подобається відповіла їй Алла Іванівна і інстинктивно закрила доньку Надійку своїм тілом. У цей момент на багатотисячний натовп людей що стояв в очікуванні прибуття евакуаційного потягу на пероні залізничного вокзалу Краматорська впала і вибухнула російська ракета яка була випущена росіянами з ракетного комплексу "Точка-У". Вогняна хмара від вибуху піднялася на кілька десятків метрів у повітря над залізничним вокзалом Краматорська. Декілька десятків людей загинуло відразу, більше сотні людей було поранено. Повітря відразу наповнилося криками болю поранених і вмираючих у муках людей. Протягом двадцяти хвилин на місце вибуху одна за одною приїхали машини швидкої допомоги та поліцейські машини з мигалками. Поліцейські та медики розгублено бігали серед сотень поранених та вмираючих людей і не знали кому з них насамперед краще надавати першу медичну допомогу.  

У багатьох поранених на залізничному вокзалі Краматорська вранці 8 квітня 2022 року були відірвані повністю, або частково кінцівки: руки або ноги, у багатьох поранених було обпалено понад 60% шкірного покриву, у багатьох поранених уламками від вибуху російської ракети було посічено обличчя, у деяких поранених було відсутнє ліве або правое око, деяких поранених уламки від вибуху російської ракети оскальпили і пробивши череп залишилися стирчати наполовину увійшовши в мозок і ці люди лежали на асфальті червоному від пролитої крові та помирали не приходячи до тями. Надійка лежала під тілом своєї матері Алли Іванівни. У Алли Іванівни вибухом відірвало праву ногу і уламок ракети пробивши череп устромився їй прямо в мозок. Алла Іванівна помирала не приходячи до тями.  

Її донці Надійці вибухом відірвало ліву руку до ліктя, в якій вона тільки кілька хвилин тому тримала свою ляльку Барбі і відірвана рука з лялькою лежала за кілька метрів від неї. З культі на асфальт текла темно-червона кров. Поруч із Надійкою що лежала непритомна опустився Петрович худорлявий медик 40 років з носилками. Надійка розплющила блакитні очі в яких застиг вираз болю і неймовірних страждань і знову знепритомніла. Гей Петрович йди сюди терміново потрібна твоя допомога покликав його колега медик 57-річний Олександр який разом з молодим 28-ми літнім поліцейським Олегом акуратно укладав на носилки літню повну поранену жінку у якої вибухом відірвало праву руку і обпалило половину обличчя. Сашко не кричи мені, а краще сам прийди швидше сюди і допоможи мені підняти жінку яка вмирає відповів йому Петрович. Під нею лежить непритомна її дитина, маленька дівчинка 7 років йди і допоможи її дістати з-під її вмираючої матері звернувся Петрович до свого колеги Олександра. Я зараз дуже зайнятий, я разом із поліцейським Олегом укладаю на носилки літню повну поранену жінку, у якої відірвало вибухом праву руку і обпалило половину особи відповів Петровичу його колега Олександр. Сашко, ця маленька 7-річна дівчинка гостро потребує термінової медичної допомоги і якщо ти мені зараз не допоможеш її дістати з-під її вмираючої матері, то вона помре від рясної крововтрати і її смерть буде повністю на твоїй совісті відповів Петрович Олександру. Так що Петровичу, ти мені зараз пропонуєш кинути літню жінку з відірваною вибухом правою рукою та обпаленою половиною обличчя, яку я вже майже за допомогою поліцейського Олега наполовину затяг на носилки і йти до тебе на допомогу діставати маленьку дівчинку запитав у нього Олександр. Так, чорт забирай саме це я тобі і пропоную зробити закричав йому у відповідь Петрович. Але ж тут повно поранених і вмираючих людей, їх тут більше сотні, а нас мало і ми не зможемо їх усіх врятувати і хтось із них не отримавши першу своєчасну медичну допомогу помре тут прямо на пероні навіть не доїхавши до лікарні відповів йому Олександр.  

Я знаю це не гірше за тебе і тому ми повинні віддавати пріоритет на порятунок життя маленьким дітям, у яких попереду може бути довге життя відповів йому Петрович. Гаразд, зараз я йду до тебе на допомогу відгукнувся Олександр і залишивши 28-ми літнього поліцейського Олега самого укладати літню повну жінку з відірваною вибухом правою рукою та обпаленої половиною обличчя на носилки пішов допомагати Петровичу діставати маленьку Надійку з-під її вмираючої матері.  

Медики Олександр і Петрович удвох перевернули помираючу Аллу Іванівну набік і витягли з-під неї її доньку Надійку. Де моя мати запитала у Петровича Надійка приходячи до тями і розплющуючи очі намагаючись сфокусувати на ньому свій зір. Петрович глянув на свого колегу медика Олександра питаючи у нього моральної підтримки і поради чи говорити чи ні дівчинці про її вмираючу матір і той негативно хитнув йому головою у відповідь. Нічого не говори дівчинці про те, що її мати Алла Іванівна зараз помирає і її вже не врятувати означав цей мовчазний жест головою Олександра.  

Отак, з нею усе буде добре сказав Надійці Петрович акуратно кладучи дівчинку на носилки. Петрович зупинив кровотечу з культі накладенням вище відтятої верхньої кінцівки туго затягнутого джгута. Він вколов дівчинці сильний знеболюючий засіб і дав їй випити міцного чорного чаю з термоса. Пошкоджену культю Петрович весь час тримав у піднесеному положенні, щоб з культі не текла кров, поранену поверхню культі він вкрив чистою марлевою пов'язкою, щоб у рану не потрапив бруд і мікроби і не сталося зараження крові. У цей час його колега Олександр знайшов на асфальті відсічену частину верхньої кінцівки Надійки і обернувши її чистою тканиною помістив у поліетиленовий пакет, який у свою чергу розмістив ще в одному пакеті з льодом. На пакеті з відсіченою верхньою кінцівкою Надійки Олександр написав незмивним яскравим фломастером місце та час отримання травми. Проробивши все це медики Олександр і Петрович підняли носилки з лежачої на них Надійкою і аккуратно переступаючи через поранених і вмираючих людей понесли її в машину швидкої допомоги, щоб негайно вести в лікарню і пришити відсічену верхню кінцівку дівчинці, поки ще є в запасі час і можливість реплантації і не почалися незворотні процеси розпаду м'яких тканин відсіченої верхньої кінцівки. Відсічену верхню кінцівку Надійці лікарі пришили на місце врятувавши руку. Сюжет про жахливий теракт на залізничному вокзалі в Краматорську показали у денних та вечірніх випусках новин по всіх українських та зарубіжних телеканалах.  

Спочатку було відомо про понад 30 загиблих та 100 поранених українців.  

Увечері 8 квітня кількість загиблих через ракетний обстріл зросла до 52 українців і 109 українців поранено казали диктори новин.  

Проте рашисти у російських брехливих ЗМІ стверджували, що на залізничному вокзалі в Краматорську було нібито скупчення українських військових. Через десять хвилин після кривавого теракту на залізничному вокзалі в Краматорську на російських Telegram каналах стали з'являтися наступні повідомлення від рашистів:  

"10 хвилин тому приліт по вокзалу Краматорська. Працюють по скупченням "бойовиків "ЗСУ", – писали росіяни об 11:00, 11:01, 11:08. " Незабаром інформацію у російських пабликах у Telegram видалили.  

На теракт на залізничному вокзалі в Краматорську оперативно відреагували майже всі українські політики і зокрема голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко та президент України Володимир Зеленський.  

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко в Telegram розповів, що під час ракетного удару на вокзалі знаходилися тисячі людей, адже згідно з планом мала відбуватися евакуація жителів Донбасу в безпечніші області України.  

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські військові не можуть протистояти ЗСУ у бою і тому стріляють у мирне населення.  

Станцію Краматорськ на Донеччині закрили для евакуації та прийому поїздів. Але евакуаційні рейси 8 квітня вирушать зі Слов'янська повідомила Ірина Андріївна Верещук – міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій України.  

Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що повторюється історія, як із малайзійським Боїнгом: "Щойно моральні виродки пустили ракету по Краматорську, почали розносити про те, що "працюємо по скупченню бойовиків ЗСУ". Коли зрозуміли, що наробили х**ні, почали витирати, редагувати.  

Голова комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький заявив, що метою удару були помста за вигнання РФ із Ради ООН з прав людини, а також зрив евакуації українців.  

Військовий експерт Олег Жданов заявив, що удару по Краматорську було завдано російськими військовими навмисно, щоб посіяти паніку серед населення України.  

Медики Олександр і Петрович не бачили виступів українських та зарубіжних політиків та президентів, які одноголосно засудили цей кривавий теракт скоєний російськими військовими на залізничному вокзалі в Краматорську 8 квітня 2022 року. Їм було не до того, щоб слухати чужу балаканину, бо вони весь день займалися справою, рятуючи чужі життя надавали пораненим людям першу медичну допомогу та возили десятки поранених людей на машині швидкої допомоги до лікарні.  

 

Кінець

| 91 | 5 / 5 (голосов: 1) | 23:29 24.04.2022

Комментарии

Alinalimikova2321:05 25.04.2022
lyrnist, Что по поводу войны, то с лицами из других государств особо спорить и желания нет
Что до Птицы Радость, то близкие контакты не обозначают один и тот же город. Мы в разных городах. И мне доводилось жить в разных населённых пунктах нашей славной страны, так что мой дом - Украина. а город - дело непостоянное. А даже если бы я жила в Полтаве, то это бы ничего не изменило.
Lyrnist20:52 25.04.2022
alinalimikova23, так ни, я ж ничого такого не предъявляю... развлекайтесь как хотите. Паспорт, не паспорт... У меня цитаты ваши есть, где вы с Птицерадостью за близкие контакты толковали. А на память я не жалуюсь ))
Однако, к теме, прописанной автором.
Кто там долбанул по Краматорску - дело тёмное. Но врать и пропаганду устраивать умеют все. Что же до феков и непроверенной информации, которую потом в фб стирают, то Арестович сначала заявлял, что русские ударили по Краматорску "Искандером". Потом ему объяснили какой он "експерт" и он мессаж удалил. И вам брешут и русским брешут. Кому больше - разбираться не интересно. По факту мог кто угодно. Война, девушка. Но собирать людей на эвакуцию надо не там, где есть высокая вероятность удара по грузам. Если, конечно, не расчитываешь на СОЗДАНИЕ черезвычайной ситуации заранее. Понятно изложил?
Alinalimikova2320:31 25.04.2022
lyrnist, Да, я ведь украинка. Это всего лишь третий аккаунт. И это просто интереса рада. Да, но Краматорск и Полтава — не единственные украинские города. Это так, для справки. Если открыть мой украинский паспорт, то ни одного из перечисленных вами имён Вы там не найдёте. Я не обязана указывать свое настоящее имя) Если захочу, то стану Степаном Бандерой) Почему бы и нет)
А ракеты, конечно, не российские... И техника не российская... И флаги не российские... Провокация! Да, конечно, провокация! Впрочем, в адекватность русских уже никто не верит. Ну, кроме русских, естественно.
Lyrnist17:21 25.04.2022
alinalimikova23, Алина-Надежда... а брехать украинцы совсем не умеют? Прямо как русские? "Генетически не споссбны". Слыхал... Вы ведь украинка, много раз вернувшаяся на портал Алина-Надежда Лимикова-Тиханович? И в Краматорск белую краску не завозят, краматорские на русском не пишут... Лучше удавятся )) (с надрываом)
Alinalimikova2316:17 25.04.2022
lyrnist, Хорошо, а надпись на ракете на русском языке? Да наши бы удавились скорее, чем на ней по-русски написали.
А, да. Ни моего именем, ни моей принадлежность к религии, ни места моего проживания Вы не угадали.
Lyrnist10:51 25.04.2022
alinalimikova23, 1. Мноиге-то знают, не сейчас это ж "язык агрессора" (хоть и смешно)... 2. Полтава при том, что вы ж с Полтавы... 3. С именем у вас таки большие непонятки, Алина-Надежда.. Может вы - католичка? К ракете в Краматорске, обстрел 8 апреля. Вы вид делаете (что вам привычно, у меня с памятью и цитатами из прежних холиваров всё в порядке) или правда не знаете, что военные любых стран, бывает, промахиваются? Или ВСУ промахиваться не может и у ВСУ или нацбатов такого никогда не случалось? Слова "та же ракета", это что вы имеете в виду? "Тот же" тип ракеты или "тот же" серийный номер?
Alinalimikova2310:34 25.04.2022
lyrnist, В Украине многие знают русский — это ничего не меняет. Причём тут Полтава, я в толк всё-таки не возьму. Моё имя — тем более. СМИ верю с трудом. Российскому — тем более. А вот себе, а ещё своим знакомым и родственникам по всей Украине — вполне. Ракета была та же, что и прилетает по другим городам каждый день. Или Украина опять бомбит саму себя?
Lyrnist10:21 25.04.2022
alinalimikova23, девушка с двойным именем, не знаю как к вам правильно обращаться. Русский вы понимаете, на нём пишете, 60 % населения Полтавы говорит на русском и считает его родным. Мне и на мове не трудно, но раскладка клавиатуры всё таки мешает. Это предварение. Суть: откуда вы знаете, что та ракета, разгонный блок от которой вам показали на газоне была выпущенна из сепарской установки или с позиций российских войск? Вы в это ВЕРИТЕ. "Русня знищае громадян". Только этим и занимается...
Alinalimikova2302:18 25.04.2022
lyrnist, ракета була російська — і це факт.
Lyrnist23:56 24.04.2022
Жодних балістичних доказів тому, що обстріл привокзальної площі Краматорська був проведений російськими військами, що використовували касетну ракету Точка-У з боку т.з. ДНР, немає. Хоча, якщо розглядати цей удар з погляду військової логіки, він був виправданий тактичними міркуваннями. Скупчення ж у зоні удару мирних громадян, зібраних там для евакуації з міста повністю лежить на совісті місцевого управління.

Ви цей мій коментар, звичайно, видаліть, але спочатку - прочитаєте )) Це для лохів у західній Європі, для жінок, які ні хера у війні не розуміють сходять історії про страшних російських нелюдів, що спеціально гатять по скупченнях українських бабусь з баулами та діточками. Насправді є і тупі накази і не дуже тупі. Краматорська станція залізници – це військова инфраструктурна мета. У загибелі там мирних людей винен мер Краматорська в першу чергу.

Книги автора

На Бессарабському ринку
Автор: Stader
Рассказ / Проза Реализм Юмор
Оповідання про те, як одного разу продавчиня м'яса на "Бессарабському ринку" "обважила" Леоніда Макаровича Кравчука і дуже переживала з цього приводу.
Объем: 0.105 а.л.
20:15 07.05.2024 | 5 / 5 (голосов: 1)

Будильник
Автор: Stader
Рассказ / Мистика Проза Сюрреализм
Оповідання в стилі Франца Кафки про мій дивний сон.
Объем: 0.083 а.л.
00:34 03.05.2024 | 5 / 5 (голосов: 2)

Дбайливий чоловік
Автор: Stader
Рассказ / Проза Реализм Юмор
Гумористичне оповідання про чоловіка який стає рано вранці і йде на кухню готувати сніданок для себе і дружини.
Объем: 0.052 а.л.
21:46 22.04.2024 | 5 / 5 (голосов: 2)

Історія з реального життя
Автор: Stader
Рассказ / Мемуар Проза Реализм
Історія з реального життя про мого однокласника Сергія якого заарештували за вбивство рідного батька.
Объем: 0.177 а.л.
19:51 17.04.2024 | 5 / 5 (голосов: 1)

Реферат з психології суїцидальної поведінки
Автор: Stader
Рассказ / Драматургия Проза Реализм
Студент бере у бібліотеці книги по психології суїцидальної поведінки для свого реферату і не повертає їх до бібліотеки...
Объем: 0.11 а.л.
19:57 15.04.2024 | 5 / 5 (голосов: 1)

Бажання романтики
Автор: Stader
Рассказ / Проза Стимпанк Юмор
Жінка стомившись від рутинного сімейного життя хоче відчути що таке романтичні стосунки і планує в тайні від чоловіка романтичне побачення зі своїм колегою з роботи.
Объем: 0.214 а.л.
17:02 12.04.2024 | 5 / 5 (голосов: 2)

ПТСР та війна
Автор: Stader
Рассказ / Военная проза Проза Реализм
Демобілізований військовий з протезом замість ноги агресивно чіпляється до жінки з донькою які поступилися йому місцем у метро.
Объем: 0.05 а.л.
00:24 10.04.2024 | 5 / 5 (голосов: 1)

Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.