Проти всіх

Я не хлюпала коли прийшла війна.  

І не скигла, коли, як до себе в дім,  

Летів в мою сім'ю снаряд.  

Він по землі просипав яд.  

Я не ридала біля матері могили  

І сльози не лила біля плити отця.  

Але я не залишусь без емоцій  

Коли чіпають мого кота.  

Я зостанусь з ним, як в фільмі, проти всіх.  

Шматок останній курки дам йому.  

А кіт одним лиш поглядом злікує.  

Зі мною влізе він в одну ярму.  

І так поскачем, чи пойдем, чи поповзем.  

Я його ростила з кошеня, а він мене з дитини.  

З мішками на плечах, в зубах з ножем.  

По ясенцевим вулицям, по краплях горобини.  

Ніхто за мене не прокричить олл-ін.  

Кіт здасться якорем, а вік про досвід скаже.  

Але подивимось хто реготітиме останній.  

Не той штурпак, в якого лизень в'яже.  

І ясно, що колись ми помремо.  

Раніше кіт, а я за ним через роки.  

Але ми не облишим золотих земель  

Від сліпця зарядженої руки.  

Тож поки ми з котом і проти всіх.  

Слідкуєм за думками подорожніх.