Забудь мене, як забуваєш сни

Забудь мене, як забуваєш сни.  

Залиш мене у цій пустій кімнаті.  

Мої пісні – тобі. Прошу, візьми,  

Бо з ними буде важче помирати.  

Не знай мене, як я не знаю днів,  

Наповнених найменшим сенсом жити.  

Мені не треба моторошних слів,  

Лише принось щодня найкращі квіти.  

На цвинтар – наше місце рандеву,  

Просочених німою гіркотою.  

Залиш мене, я тихо доживу.  

І вір, що я тепер завжди з тобою.