Вертіль

Вертіль  

Ось, Я знову з тобою зустрівся  

Розглядаючи твої сторінки  

На піщинах твого сам-видаву  

"Весна" вже проплачена  

Тебе зустрічаю от: оппа!  

Залишений подарунок собі повертаю  

Бажаючи Аштар там віднайти -  

А замість тривог – наш Заїр  

На душі – вона,  

Шалена та жива, психея, героїня.  

"Так звезло! " –  

Ціна за – поглянути небу у вічі  

Як вабить блиск останнього:  

Променя, звуку, прощань!..  

– Голуби, мои голуби ищут ту ветку  

С которой вернутся на Ковчег, Обитель, Ложе -  

Корицы веточка, свечи огонёк, стеночка.  

Новый обиход – такая же Я, в... по-жизни влюблённая.  

– Скажи, Весна,  

Обіймами переплетена:  

Ти чула як вона співає, як шумить,  

коли на ліжку зминає свою постіль?  

– Я чула.  

Воду пила.  

В сорочці пригоршні тепла  

По струмкам, гіркам, сховками бігала  

2022-02-05