XV. Знаєш...

Знаєш... Наша любов все квітне:  

Кохаєш ти, кохаю я;  

Ми з кожним днем стаємо ближче,  

Любові вже немає вороття.  

Ти поруч – це все, що потрібно,  

Як ми разом сія душа.  

Даруєш ласку і тепло,  

Бо я лиш твій і ти лиш моя.  

Очей твоїх зоряне сияння  

Заворожить і забере в полон.  

Любов – прекрасне почуття.  

Це все немов чарівний сон,  

В якому хочеться вік жити,  

Бо ти мій сон, ти моя мрія,  

І хочеться навік любити.  

З тобою до кінця життя.