I. І знову вечір. И снова вечер.

Укр.  

І знову вечір, зорі і туман,  

що віє з пам'яті ті миті, де сонце тухне й зорі гаснуть поруч із вродою твоєю внеземною.  

І знову вечір, говорю я сам з собою, про те яка ж ти мила, чарівна, завжди прекрасна і красива, розумна, ніжна й мовчазна.  

Маниш, влечеш та інтригуєш,  

своєю усмішкой чаруєш  

і зводиш зрозуму цей світ.  

І знову вечір, і всесвіт цей відповіда, що ти одна, єдина, неповторна, що більш таких як ти нема.  

Рус.  

И снова вечер, звезды и туман, что веет с памяти мгновенья, где солнце тухнет и звезды гаснут рядом с твоею красотою внеземною  

И снова вечер, говорю я сам с собою, о том какая ты милая, волшебная, всегда прекрасна и красива, умна, нежна и молчалива  

Манишь, влечешь и интригуешь  

Своей улыбкой очаровываешь  

И с ума сводишь этот мир.  

И снова вечер, и вселенная эта отвечает, что ты одна, едина не неповторима, что больше таких как ты нету.